Те, що мені абсолютно очевидно, це те, що у цій страшній війні, яка невідомо куди розширюватиметься, нам, у нашій частині Центрально-Східної Європи, треба вчитися нових способів комунікації, а саме – мовчання. Холодного раціонального мовчання і тихого плекання тих світлих зв'язків і солідарностей, які утворилися за ці два роки між поляками і українцями, всупереч всім російським очікуванням, і всупереч всій нашій взаємній історії.

Російській видрі ніколи не вдавалося створювати якусь позитивну якість. Зате в чому ця видра неперевершена – це у віднайденні слабкостей інших, і у точному, відпрацьованому маніпулюванні ними для своїх чорних цілей.

Більшість з нас не може вирішити ні проблем із експортом зерна, ні проблем з кордоном, ні проблем з політикою в обох країнах. Їх вирішать вузькі кола експертів, невидимо для більшості, бо всі подібні справи завжди вирішують спеціалісти, будь-то дипломати, політики, чи які-небудь міністерства.

Читайте також: Польські фермери повністю заблокували рух не декількох пунктах перетину кордону з Україною

Але найгірше, що може статися, це коли тема зерна (абсолютно локальна в загальній перспективі) почне випалювати все те світло, яке утворилося між різними спільнотами обох країн.

На моїх диктофонах записано за минулий рік сотні годин розмов з поляками, і не тільки – свідчень такої солідарності і дружби, яку не завжди і не всі мають щастя побачити у своєму житті, хоча би раз. А зараз таких випадків тисячі. Давайте просто будемо «тихо сидіти у човні», як каже одна шведська приказка. А шведи знають, що кажуть, бо вже спокійно і мирно перечекали і викрутаси Туреччини, і маніпулювання Угорщини, і зараз – за крок від остаточної ратифікації вступу до НАТО.

Давайте зупинимося від взаємних образ, щоб би там на кордоні зараз не робилося. Це робиться людьми, з якими нам у майбутньому не доведеться часто перетинатися, на щастя. Але тільки, якщо ми цей новий конфлікт зможемо пережити.