Наразі механізм бронювання техфахівців здійснюється на загальних підставах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №76 від 27 січня 2023 року. Цей механізм містить низку дискусійних для бізнесу положень. Зокрема,  щодо дефіцитних військово-облікових спеціальностей. Здебільшого військово-облікова спеціальність є доволі застарілими і не завжди означають відповідний цінний військовий досвід та знання в окремої людини. Однак, забронювати таких фахівців неможливо, навіть якщо без них ефективна діяльність компанії буде під ризиком.

Другою проблемою є ліміт по квоті у 50%. ІТ – це галузь, де дохід прямо корелює з кількістю людей. Адже витрати на винагороди фахівцям складають понад 70%. Для порівняння, згідно з даними Держстату, у агросекторі та будівництві цей показник близько 7%, у роздрібній торгівлі – 25-34%.

Читайте також: Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням

Станом на травень з 700 тисяч заброньованих, лише 4050 – ІТ-спеціалісти. Це менше 2% від загальної кількості. Це свідчать про диспропорцію між внеском IT-індустрії в економіку та обсягом бронювання.

Ще однією проблемою є необхідність актуалізувати військово-облікові дані перед бронюванням. Адже новий порядок, визначений постановою КМУ, передбачає отримання мобілізаціного розпорядження у всіх випадках,  якщо особа визнана придатною, крім випадків оформлення відстрочки. Це означає, що підприємства не встигають здійснити бронювання критично важливих працівників. Рішенням цього, міг би стати так званий пільговий період на місяць чи два.

У цей час фахівець, якого підприємство визнало ключовим, міг би оновити військові документи та стати на облік для подальшого бронювання без отримання мобілізаційного розпорядження одразу після висновку про стан здоров'я від ВЛК.

Загалом існуючий механізм є складним, бюрократизованим та залежить від індивідуальних рішень. Це погіршує прогнозованість ведення бізнесу. Адже зараз проміжок між подачею документів та фінальним узгодженням ТЦК може становити декілька місяців.

Читайте також: Бронювати від армії будуть професії, а не людей – нардеп

Влада постійно обговорює нові механізми бронювання військовозобов’язаних. Зокрема, і так зване економічного бронювання. Про нього вперше почали говорити у грудні 2023р. Згідно з однією з пропозицій, право на бронювання отримують ті, хто отримує заробітну плату у розмірі від 35 тисяч гривень, сплачують понад 6,3 тисячі гривень ПДФО і понад 7,7 тисяч гривень ЄСВ. Цей механізм не передбачав лімітів та прив’язки до спеціальностей. 

Другий варіант, який обговорюють: будь-яке підприємство або ФОП можуть подати на бронювання співробітника, заплативши за нього щомісячно певну фіксовану суму на військовий збір. Мовиться про 20 тисяч гривень. Водночас, у цій концепції залишаються дискусійні для бізнесу чинні норми: компанія може забронювати 50% своїх військовозобов’язаних працівників, але лише тих, хто не має дефіцитно військово-облікову спеціальність (ВОС). 

Більшість бізнес-асоціацій підтримують ініціативу економічного бронювання саме з можливістю бронювати тих спеціалістів, які забезпечують сплату значного обсягу податків з офіційної зарплати. У бізнесі це ключові фахівці з багаторічним досвідом та  експертизою. Вилучення яких, є одразу відчутим, адже навчання працівника, який б міг його замінити може тривати з десяток років. Такий механізм, на думку бізнесу буде дієвим. Адже відрізняється від наявної системи, яка, на жаль, не дає результату. 

Запровадження такої системи бронювання матиме також значний економічний ефект. За попередніми підрахунками запровадження такого підходу дозволить отримати 165 мільярдів гривень на рік прямих надходжень до бюджетів різних рівнів. Крім того, це стане додатковим стимулом для багатьох підприємців з інших галузей наймати працівників офіційно. Згідно з попередньою оцінкою економістів, потенціал детінізації економіки може скласти понад 350 мільярдів гривень за рік. 

За даними Мінцифри на травень в українській IT-галузі заброньовано близько 4050 спеціалістів. Це менше 2% від загальної кількості усіх фахівців. При цьому ІТ-сектор – найбільший експортер послуг в Україні: від загального обсягу комп'ютерні послуги складають 39,2%. А також другий за обсягами в загальному експорті після аграрної індустрії. 

Це свідчить про те, що наявні механізми бронювання потребують вдосконалення. Очевидно, що 2% заброньованих спеціалістів не дозволяють IT-сектору зберегти стабільність та змогу сплачувати податку в потрібному обсязі. Це вже має негативний вплив на економіку України вцілому. Уперше за роки незалежности ІТ-галузь не показала росту в порівнянні з минулим роком. У 2023 році експортна виручка IT-послуг зменшилася на 8,5%.

Механізм економічного бронювання допоможе стратегічним для української економіки галузям стабільно працювати та  забезпечити сталі надходження податків до бюджетів різних рівнів, які необхідні для всебічного забезпечення Сил Оборони України.

Допоможе і техсфері, яка забезпечує значний обсяг валютних надходжень та є однією з ключових в українській економіці. ІТ-сектор – найбільший експортер послуг в Україні: від загального обсягу комп'ютерні послуги складають 41,5%. А згідно з даними IT Research Ukraine, компанія, найнявши одного IT-фахівця, створює та зберігає 2,7 робочих місця в економіці. Тому навіть під час повномасштабної війни індустрія зберегла 608-615 тисяч робочих місць прямої та непрямої зайнятості.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.