сихів/фото з відкритих джерел

Декілька українських та міжнародних організацій вже готуються до післявоєнного періоду і створюють інфраструктурні проєкти, які будуть реалізовувати після війни. Тоді очікується, що значні бюджети стануть доступними не лише для відновлення України, а й для її інтеграції в Європу.

Руйнування у Львові сьогодні залишилися мінімальними, але місто стало місцем для багатьох переселенців і є головними українськими воротами в Європу. Для Львова також важливо підготувати майбутні проєкти та адаптуватися до нової ролі та населення.

Читайте також: Чому у Львові не так, як у Відні, Або як урятувати громадський транспорт

Чимало мешканців вважають, що головною проблемою Львова зараз є мобільність. Більшість із них щодня витрачають кілька годин на дорогу з дому на роботу. Одна з головних проблем в тому, що Львів – це старе місто. Більшість громадського та приватного транспорту проходить через центр, де велика частина вулиць і доріг перевантажені. Розширити їх без шкоди для численних історичних пам’яток і будівель неможливо.

Але ці існуючі проблеми частково походять від минулих рішень щодо планування міста. Прикладом є розвиток Сихова. Багато людей, які живуть там, насолоджуються більш сучасним середовищем, ніж у багатьох інших районах. Але Сихів задумувався як територія, присвячена майже виключно житлу.

У всьому світі така концепція породжує проблеми з транспортом. Довгі затори утворюються на виїзді з району вранці, а ввечері – на повернення в нього. Наявність сучасної трамвайної колії великої місткості, ширина проспекту Червоної Калини та мосту в бік центру міста послаблювали, але не вирішували проблему на Сихові.

Читайте також: Район, якому судилося стати популярним, Або як Сихову розвиватися далі

Одним з альтернативних рішень було б створення робочих місць поблизу Сихова. Його мешканцям більше не довелося б пересуватися на великі відстані містом. Ринок «Шувар» уже дає чималу роботу, але цього недостатньо. Не можна передбачити розвиток нових забруднюючих промислових підприємств у густонаселених районах.

Проте мова не про бізнес-центри, адже у Львові їх вже є багато, і зараз, мабуть, немає потреби будувати більше. Можливо, є сенс створити Сихівський бізнес-парк, який би, наприклад, був присвячений новим сучасним технологіям. Це може включати діяльність, пов’язану з біомедичними засобами, електронікою, телекомунікаціями чи високими технологіями. На відміну від бізнес-центрів, тут має бути можливість будувати невеликі складські та виробничі площі.

У західних країнах в таких зонах часто будують супермаркети та спортивні споруди. Можна також передбачити, що деякі комунальні чи адміністративні служби чи суди можна було б перенести в новий бізнес-парк. Будівлі та території, якими вони зараз користуються, можуть придбати компанії, що займаються будівництвом житла.

Крім того, центральні частини Сихова сильно забудовані. Тому слід передбачити продовження існуючої трамвайної колії та проспекту Червоної Калини. Тоді нові об’єкти, побудовані вздовж цієї нової інфраструктури, будуть легко доступними. Оскільки поблизу робочих підприємств було б багато житла, їхнім працівникам було б набагато зручніше оселитися на Сихові та їздити на роботу трамваєм, а не автомобілем. Тоді б зменшилася кількість автотранспорту, який проїжджає транзитом через насичений центр Львова.

Читайте також: Львову потрібна транспортна революція

Житло у Львові, мабуть, є прибутковою діяльністю, але житлову забудову в цьому бізнес-парку варто заборонити. Слід також уникати продовження проспекту Червоної Калини до кільцевої дороги, бо тоді ця транспортна артерія стала би основною транзитною дорогою і проходила б через густонаселену територію.

Можливо, передчасно планувати такі проєкти чи вести такі дискусії в той час, коли ситуація в Україні особливо складна. Але за 32 роки незалежності України ситуація ніколи не була легкою.