Фото: dpsscn.gov.ua
Без цукру, без хліба немає обіду. Як змінити меню у львівських школах
Шкільні будні
«Уже третій день поспіль дають на сніданок салат з капусти і макарони, а на обід – деруни. На голодний шлунок – капусту. Дитина, як пішла в школу, стала скаржитись часом, що живіт болить. Раніше такого ніколи не було», – каже мама першокласниці Ірина.
Жінка додає, що булочки доньці пече наразі сама, бо в шкільній їдальні вони не їстівні. Щоправда, не знає, чи на довго вистачить сил.
В іншій початковій школі директорка хвалиться на батьківських зборах, що на їхній кухні роблять найкращі котлети – діти аж в чергу стають. На обличчях кількох мам – подивування і скепсис. Деякі батьки кажуть, що діти люблять на сніданок солодкі шкільні оладки з повидлом і часом просять зробити вдома такі ж, та відтворити їх ніколи не виходить.
У школі, де дітей харчує приватна фірма, у меню є олів’є, голубці, кілька видів супів і навіть різотто. Та це радше виняток.
Хто годує учнів львівських шкіл
Загалом у Львові 112 шкіл, ліцеїв та гімназій, що їх обслуговують 30 підприємств, задіяних у сфері харчування. Переважно це комунальні ПГХ «Школярик» та ПГХ «Школяр», ще – кілька ФОПів. У двох закладах освіти – готують власними силами, ідеться у відповіді управління освіти ЛМР на запит Tvoemisto.tv.
З міського бюджету на сніданки для молодших школярів та обіди для певних категорій дітей виділяють 12-14 грн. Ідеться про дітей учасників АТО, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей тощо.
Візуалізація Марії Стахів
За ці гроші дітям пропонують меню, основою якого є макарони (зрідка – з твердим сиром), картопля, гречка, капуста, бурячки, часом – квашений огірок, хліб, какао з молоком, завжди – багато чаю з цукром. У меню не зазначають сортів пшениці, з якої виготовлені макарони, не пишуть, чи цільнозернові крупи використовують для приготування каш та який хліб дають дітям.
Кілька підприємств ввели у меню рис – каша або плов по одному разу за два тижні. Дехто з надавачів послуг вказує у меню коротко – каша розсипчаста. З супів дітям пропонують неозначений овочевий та гороховий. З молочного – сирники раз на тиждень. З м’яса і риби дітям дають курятину, у вкрай рідкісних випадках – яловичину, але найчастіше в меню ідеться просто про «м’ясну котлету». Кілька разів на тиждень дають сосиски та докторську ковбасу. Як показує аналіз кількох типових шкільних меню у Львові, відварні м’ясні страви – рідкість для них. Переважно продукти смажать, іноді – тушкують, рибу смажать завжди.
У деяких меню згадуються фрукти, але не вказано, які саме. Одна мама розповідає, що раз давали яблуко, щоправда, схоже на те, що росло воно на шкільній території. Натомість дітей щедро годують борошном та цукром – оладками з повидлом, печивом, походження якого не вказують, чаєм з цукром і хлібом.
Меню складають на основі рецептурних збірників, затверджених для підприємств громадського харчування ще у 1983 та 1990 році. В управлінні освіти ЛМР кажуть, що вплинути на затверджені технологічні карти не можуть, бо цим керує державна влада.
Щодо снеків – чіпсів, сухариків тощо, в управлінні освіти ЛМР кажуть, що, перш за все, це контролюють батьки.
«Чіпсів у наших школах немає вже ніде. І тих круасанів довготривалого зберігання немає. Є печиво, вафлі, булки. Буфетна продукція є в кожній школі», – каже Зоряна Довганик.
Чиновниця зазначає, що надавачі послуг з харчування, і приватні, і комунальні, – усі заробляють на цьому.
«Я би не сказала, що меню дуже бідне. Там є і риба, і м’ясо. Овочі і фрукти – постійно є в наших школах. Звісно, не йдеться про дорогі продукти. Але також є лимони завжди. І це залежить від надавачів послуг, в яких ми купуємо послуги», – додає Зоряна Довганик.
Як кіт наплакав
Надавачі послуг наголошують, що через невелике фінансування дотримуватись норм для порцій у грамах вони не будуть. Дехто чесно заявляє, що даватиме одну котлету замість двох – тобто 50 грам м’яса.
Головна дієтологиня Львівщини Надія Матейчук розповіла у коментарі Tvoemisto.tv, якими мають бути порції для школярів.
«Від 11 до 14 років – норма 60 грам риби, 15-18 років – 70 грам, 7-10 років – 40-50 грам. Так само м'ясо. Від 130 до 150-160 грам відварного м’яса. Хоч мене за це можуть і розіпнути, але я противник сосисок. Ми ж добре знаємо що в них, тому їх у меню не має бути», – каже фахівчиня.
У МОЗ наводять свої дані щодо потреби хлопчиків і дівчаток в енергії та поживних речовинах.
Дієтологиня розповідає, як приблизно бачить шкільне меню на тиждень: картопляне пюре – двічі на тиждень, макарони – раз на тиждень, рисова і гречана каша – по разу.
«З м’ясного хай буде шматочок відварної курки чи телятини, чи двічі на тиждень хай буде риба, відварне м'ясо, парова тефтелька. Смажене не добре, діти часто скаржаться на болі в животі, вони не все можуть їсти. Тому парове і відварне – найкращий варіант», – радить Надія Матейчук.
Читайте також: В Україні посилюють вимоги до харчування в навчальних закладах. Деталі
Щодо овочів, то, каже дієтологиня, салат з капусти мав би шанси на успіх, якби його робили як удома – з яблуком або морквою. Також вона радить бурячкове пюре, квашені огірки та тушковану моркву.
«Сиру моркву я б не давала, невідомо, чи совісно вона помита. Морква не втрачає багато вітамінів при тушкуванні. Добре було б, якби були свіжі помідори та огірки, але вони в серпні є. Голубці можна дітям давати, плов можна. Курземе з жолудів з цикорієм. Щоб було більш калорійне меню, у ті дні, коли є риба, можна дати запечене яблуко – цього року яблука вродили – або сире яблуко, хто як любить. Кисіль може бути, як з концентратів, так і приготований зі заморожених ягід чи повидла. Сир твердий можна. Але для школи це буде дорого. Бо нормальний сир коштує від 150 грн і далі. Варене яйце може бути. Дитина має право з’їдати яйце щодня, та хоча б тричі на тиждень давали», – перераховує Надія Матейчук продукти, що, на її думку, пасували би до шкільного меню.
Та, зазначає вона, для повноцінного харчування в школі його вартість має становити щонайменше 25 гривень.
А як у них?
З початку навчального року донька Світлани ходить в середню школу в Любліні. Харчування тут платне – 3,5 злотих (приблизно 22 гривні) на день. У меню щодня є різноманітні фрукти та овочі, лише батьки мають підписати згоду на те, щоб їх давали дитині.
«Кожного дня дають розфасовані на порції фрукти і овочі. З фруктів дають яблука, нектаринки, сливи, виноград. З овочів – перець солодкий, моркву, редиску, огірки, помідори», – каже Світлана і додає, що тут все зовсім інакше, «ніж у нас».
Мами київських школярів розповідають про меню в школах, де вчаться їхні діти: макарони, гречка, пюре, сосиски, котлети, чай і компот – основа раціону. Деякі мами згадують м’ясну підливку та запіканку з домашнього сиру. А зрідка в розмові ідеться про рис, сирники, млинці і какао. З овочів – буряк, квашена капуста та квашений огірок. Одна мама згадує, що восени давали салат з огірків та помідорів. З напоїв переважає солодкий чай. Меню, кажуть, практично однакове щотижня. Втім, є і більш різноманітні меню:
Меню однієї з київських шкіл
Школярка зі Сміли, що на Черкащині, Альбіна Литвиненко розповідає, що в шкільному меню переважають гречка, картопля, макарони і капустяний салат. Також дівчинка згадує про рисову кашу та оладки.
Здорове меню від МОЗ
Тим часом у МОЗ для складання меню радять спиратись на «Тарілку здорового харчування», запропоновану міністерством минулого року. Фахівці наголошують, що овочі та фрукти різних кольорів та виду мають становити основну частину прийому їжі – ½ тарілки.
«І пам'ятайте, що картопля не вважається овочем у «Тарілці здорового харчування» через негативний вплив на рівень цукру в крові», – кажуть в МОЗ.
Щодо круп та круп’яних виробів, то, згідно з рекомендаціями, цільнозернові продукти мають становити ¼ тарілки: це ячмінь, зерна пшениці, вівсянка, гречка, неочищений рис і продукти, виготовлені з них.
«Макарони з твердих сортів пшениці корисніші, ніж білий хліб, білий рис і інші очищені зерна», – говорять в МОЗ.
Ще чверть тарілки має становити білок: риба, курка, квасоля, горіхи – здорові та різноманітні джерела білка. Їх можна додати в салат.
«Обмежте споживання червоного м'яса і уникайте переробленого, як бекон і сосиски», – радять фахівці.
У МОЗ також згадують про рослинні олії в помірній кількості, але не гідрогенізовані. Тут нагадують, що знижена жирність не завжди означає користь.
«Пийте воду, каву або чай. Відмовтеся від солодких напоїв. Споживайте одну або дві порції молока і молочних продуктів на день. Обмежте вживання соку до маленької склянки на день. Тарілка здорового харчування також радить уникати вживання солодких напоїв, основне джерело калорій – зазвичай з низькою харчовою цінністю. Фрукти можна вживати як десерт або окремий прийом їжі. Не обов'язково розміщувати їх на тарілці. Головне не забувати про споживання фруктів у достатній кількості», – ідеться в порадах МОЗ.
«Вид вуглеводів у вашому харчуванні важливіше, ніж кількість», – наголошують в Міністерстві.
Щодо солі, то для дітей це 2-3 г на добу, для підлітків – менше 5 г на добу, цукру – 25-50 грамів включно з фруктовими цукрами.
Звички, що впливають на життя, формуються в дитинстві
Біологиня Дарія Прокопик дає поради про те, як виховати у дітях звичку харчуватись здорово. Вона наголошує, що дітей потрібно привчати до різних смаків, що іноді потребує тривалого часу і вимагає терпіння. Також не можна примушувати дитину їсти овочі – вона просто має бачити, що їх їдять дорослі і вони постійно доступні. Овочі не варто «маскувати», адже дитина має усвідомлювати, що вона їсть.
Науковиця додає, що їсти краще в колі сім’ї і у чітко визначений час, це стосується і перекусів. Також їжу не можна використовувати як нагороду чи покарання – це не лише не сприяє виробленню здорових харчових звичок, а й впливає на психіку.
Читайте також: Їж, що дають.Чи матимуть львівські діти-алергіки окреме меню?
«Кількість води, рекомендована для споживання дітям, залежить від багатьох факторів – рівня фізичної активності, температури повітря тощо. Головний орієнтир – почуття спраги у дитини. Водночас дітям слід нагадувати про пиття, тому що вони погано розрізняють сигнали тіла про спрагу», – каже Дарія Прокопик.
Загальні ж рекомендації щодо питного режиму такі: діти віком 1-4 роки мають пити 2-4 склянки, 4-8 років – 5 склянок, 9-13 років – 7-8 склянок, 14 і більше років – 8-11 склянок води на день. Денну норму води дитина може отримати також і з харчових продуктів.
Що робити?
Якщо батьки незадоволені харчуванням дітей у школі, вони мають кілька варіантів, каже Зоряна Довганик. Якщо вони мають можливість доплатити до суми, що виділяє міськрада, то це легко та офіційно вирішується на рівні адміністрації навчального закладу та надавача послуг з харчування.
«Батьки можуть доплачувати офіційно на рахунок надавача послуг і будуть отримувати інше харчування, інші страви», – каже Зоряна Довганик.
Окрім того, додає чиновниця, у кількох школах міста запровадили «Меню на вибір» – діти і батьки з кількох запропонованих варіантів обирають страви, що діти їстимуть протягом наступного тижня. Таку систему згодом планують розповсюдити на все місто.
Також наступного року місто збільшить суму фінансування харчування дітей у школах. Ідеться про 15 і 18 грн замість 12 і 14 сьогодні.
А нещодавно місто затвердило стратегію «Львів – дружній для дітей». У документі, серед іншого, ідеться про поліпшення харчування в школах міста. До 2030 року.
«Збагачення шкільного раціону фруктами, овочами, молоком (для дітей, які не мають непереносимості) та кальцієвмісними продуктами, створення умов для попереднього вибору меню із кількох варіантів для учнів початкових класів», – ідеться в документі.
А наразі додамо головну пораду від науковиці Дарії Прокопик: будьте прикладом для своїх дітей – якщо хочете заохотити дитину їсти здорову їжу, то і самі маєте харчуватись правильно.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня