Однак навіть після ревіталізації солеварня не зможе забезпечити всю Україну сіллю. В коментарі Tvoemisto.tv технологиня підприємства Оксана Бунда розповіла, що зараз тут працює лиш одна шахта, тоді як до 1996 року їх було декілька. З цієї шахти можуть добувати 55 метрів кубічних ропи за добу, не більше, «інакше розсіл буде нижчої концентрації, відтак у шахті можуть утворюватися пустоти».

На солеварні кажуть: щоб збільшити потужність виробництва, треба відновити свердловини, а також оновити технологію, бо сіль тут досі добувають дорогим давнім методом – випарюванням ропи.

Оксана Бунда розповідає і показує, як відбувається цей процес. Усе розпочинається з шахти, де добувають ропу, тобто природний розсіл. На будівлі шахти можна побачити гірничий знак у вигляді двох молотків. У перекладі з латини він означає «з розумом і молотком», тобто корисну копалину потрібно добувати саме так.

Будівля єдиної діючої шахти Дрогобицької солеварні

Природний розсіл із цієї шахти добувають давно, з часу введення її в експлуатацію у 1473 році. Оксана Бунда пояснює, що він не з'явився тут нізвідки: «15 мільйонів років тому тут було море, потім почалися тектонічні процеси, Карпати почали підійматися, а море робитися мілкішим. При аридному (сухому) кліматі почалося інтенсивне випаровування, і сіль почала осідати, почали формуватися її пласти».

Шахта побудована з дерева, яке чудово взаємодіє з розсолом. Її площа – 8,75 метра квадратного, глибина – 50 метрів. У ній є спеціальні 12 поверхів, якими можна спускатися. Однак тепер розсіл добувають глибинним насосом, тож потреби спускатися в шахту немає. 

Вхід у шахту

Глибинний насос регулюється автоматичним ввімкненням та вимкненням і працює сім хвилин на годину впродовж доби. Оксана Бунда зауважила, що такий режим потрібен для того, щоб не порушувати фізико-хімічну рівновагу й не перекачувати понад норму.

Насос добуває розсіл із глибин і перекачує його в розсолозбірники. Це великі посудини в окремій будівлі, зроблені з дерева без використання цвяхів. Тут відбувається очищення розсолу від мулу, глини та гіпсу. До слова, саме в цій будівлі знімали сцену у фільмі «Довбуш». 

Місце, де знімали сцену у фільмі «Довбуш»

Розсолезбірники

Після очищення розсіл виварюють (цей процес називають чарівним видобутком), нагріваючи з допомогою дров до температури кипіння. Вода починає випаровуватися, а сіль кристалізуватися. 

Відтак сіль засипають у центрифугу, де з неї виходить зайва волога, далі вона потрапляє на сушильну лінію для обдування теплим повітрям. 

Солеварню не потрібно рятувати?

Директор солеварні пояснив Tvoemisto.tv, що саме через важкий метод добування дрогобицька сіль на ринку дорожча за інші. Але, попри високу вартість солі й занедбаний стан підприємства, солеварня все ж є прибутковою. 

«Рятувати підприємство не потрібно, воно є прибутковим. Потрібне залучення додаткових коштів для його розвитку. Також важливим питанням є збереження пам'яток архітектури місцевого значення, розташованих на території солеварні. Думаю, місто має допомагати нам із цим», – вважає директор солеварні. 

Він переконаний, що міська рада Дрогобича могла б долучатися до розвитку солеварні навіть попри те, що підприємство належить державі. Принаймні облаштувати територію біля заводу. Існують різні форми співпраці – державне приватне партнерство, оренда, інші кращі способи, аніж передавання в комунальну власність.

У Фонді держмайна України у відповідь на запит Tvoemisto.tv повідомили про те, що станом на 14 травня 2024 року солеварня не включена у список об'єктів, які підлягають приватизації. 

Однак у Дрогобичі переконані, що лише у власності громади підприємство можна зберегти й розвивати далі. 2 травня цього року міська рада Дрогобича скерувала звернення до Кабміну з проханням передати солеварню в комунальну власність. Тарас Кучма запевняє, що міськрада не перестане боротися, щоб солеварню передали у власність громади, і розглядає можливість викупити підприємство в держави. 

«Ми будемо боротися доти, доки завод не стане комунальним. Це не бажання чи примха влади, а вимога громади міста!» – наголошує він.

Юлія Кметик

Фото: Твоє місто