До нас надходять запити від бізнесу, від освітніх закладів прийти і розказати, в чому специфіка ветеранів, чи треба дійсно якось особливо говорити з ними, чи ні. Бо, наприклад,  приходить ветеран у будівельний супермаркет, щось обирає, до нього радісно підбігає консультант і запитує, чим допомогти. Ветеран може по-різному зреагувати, запитати «а ти чого не в окопі?». А консультант може не знати, як реагувати, як співпрацювати. Я сам таке мав: на концерті «Мертвого півня» до мене вискочив на сцену нетверезий ветеран і почав кричати: «Дайте мені мікрофон, я хочу говорити про війну!», із залу його побратим кричав: «А ти де воював?!». Я з ним поговорив, розповів, що тут, на сцені, проводять аукціон, збирають гроші на армію. Він із 80-ки, я із 46-ї.  Воно трохи гасить розмову, але коли людина нетвереза, то це, мабуть, не ветеран, а просто нетвереза людина. Цього чоловіка зняли зі сцени з допомогою охорони… Я допускаю, що такого буде багато, з таким доведеться жити, співпрацювати.

Чи не позначиться це насамперед на сім’ях, дітях у закритих просторах?

Скажу про себе. Нещодавно ми з дружиною та нашими малими поїхали на дитячі змагання з танців, і коли я опинився в закритому просторі, де було дуже багато дітей, які бігати, галасували, у мене підвищився тиск, я відчув напруження, яке я відчував тільки під час авіаудару. Це було страшно, хотілося втекти з того місця.

Коли є скупчення дорослих людей, я сприймаю це цілком нормально, тільки думаю, куди кого відтягувати, якщо щось станеться. Це, до речі, варто і можна пропрацьовувати. 

У нашому центрі працюють досвідчені психологи, бо ветерани до будь-кого не підуть. Це і є, власне кажучи, жінки, які безпосередньо пов'язані з військовослужбовцями.

Чи можеш розповісти, що у вас із фінансуванням?

Наразі мені потрібно вникати в документи, але, звісно, я буду прагнути до того, щоб створити фонд, бо іноді банально є потреба вже щось оплатити, а такої можливості нема. Це як у армії, де треба написати вісім рапортів.

Американське Міністерство ветеранів чимало послуг замовляє у спроможних громадських організацій. У нас також є ГО, є волонтери.

У мене чудовий досвід роботи з волонтерами: дякую за дякую, як ми казали в армії. Вони мені щось присилають, я відсилаю фотку або максимум з документів – одноосібний акт прийому-передачі без взяття на облік. Я за весь час, що був на посаді командира, не взяв на облік жодного майна, бо розумів, що мені доведеться списувати, а списування в армії – це жахливо. Коли міна поруйнувала наш генератор, мені вдалося його списати лише за 13-м разом, я весь час подавав рапорти, але завжди щось було не так. Це просто божевілля. 

Натомість від волонтерів я отримав неймовірну кількість хорошої медичної апаратури для порятунку людей. Чи, наприклад, мені потрібні таблетки, і я прошу їх у волонтерів, бо офіційно від Міністерства охорони здоров'я вони прийдуть через два місяці. Волонтерів важливо попередити про якусь потребу хоча б за два тижні. Так ми з ними й працювали. Бувало, просив про фізрозчин, чесно казав, що в мене у штаті є 15 реанімобілів, які мені постійно треба ремонтувати. І друзі збирали мені гроші. З 23 лютого я вже не командир медроти, але вони й далі «пхають» гроші в ремонт наших машин. Мій головний технік телефонує і каже: «Васильовичу, потрібна така-то сума», і я скидаю. 

Дивіться також. “Лікуємо за 5 км від фронту”. Історія стоматологині, яка волонтерить на прифронтових територіях

Я дуже хотів би так вибудувати ветеранський центр, щоб там надавали різну допомогу. 

Нас запрошують на зустрічі в школи, 10-11 класи уже свідомо й залюбки слухають учасника теперішніх подій – кремезного мужика, на якого хочеться бути схожим, який, незважаючи на те все, що бачив, усміхнений. Хочу налагодити співпрацю з Пластом. Дуже хочу вибудовувати співпрацю з родинами різного штибу – родинами загиблих, родинами зниклих безвісти. Це різні категорії, які мають свою велику специфіку. Можна почати з того, щоб возити дітей із таких родин на відпочинок. Скільки ж тих дітей моря не бачили! Хтось із них народився на початку війни, в 2014 році, яка все захопила, і батька вже не було.