Фото: Укрінформ
До 2014 року в Україні так чи інакше панував радянсько-російський дискурс війни з великою перемогою та з дещо меншим акцентом на «дідів, які воювали». За часів президента Віктора Ющенка він наблизився, потім, за Януковича, знову відступив, і лише від початку Революції Гідності почалося переосмислення Другої світової війни в межах ширшої комунікації. Про це в матеріалі Tvoemisto.tv повідомив кандидат історичних наук, експерт Українського інституту майбутнього Сергій Громенко.
Зокрема, повністю реабілітували Українську повстанську армію як борців за незалежність та волю України, але водночас не засудили тих її противників з числа радянських сил, які сприяли вигнанню нацистів із нашої території.
Читайте також: Цьогоріч ми кажемо «Ніколи знову» інакше. Зеленський записав звернення з Бородянки
«Тобто у 2014-ому був закладений певний компроміс, де, з одного боку, ми нібито за УПА та європейську традицію, тому й святкуємо 8 травня, а з другого – 9 травня залишаємо тим, що не можуть розпрощатися з радянським минулим, кажучи, що таких у нас ледь не половина країни. Тому, давайте не будемо їх «штурхати», бо народ і без того роздратований», – пояснює він.
Історик зазначає, що такий компроміс не задовольнив обидва табори: усе одно були ті, що ходили з «безсмертним полком» та червоними прапорами, а національні кола їм протестували або висміювали цю ходу. Зрештою, у 2022 році цей компроміс вичерпався.
«Стало зрозуміло, що ми не маємо толерувати весь радянський наратив, а, отже, немає жодного сенсу йти на поступки проросійськи налаштованим громадянам. Хто залишився проросійським після повномасштабної агресії, той уже перейшов на бік ворога, а тому, хто не визначився, настав час визначатися, робити перехід від компромісу подвійного святкування до реального 8-травнев’я, я б це так назвав», – каже він.
Читайте також: Волонтери терміново збирають кошти на пластини для бронежилетів військовим. Як допомогти
На запитання, чому цього разу Верховна Рада не змогла скасувати відзначення 9 травня в Україна, він додає – бо протягом 2019 року до парламенту рекрутувалися люди, чиї історичні погляди були надзвичайно добре виражені «раннім Зеленським» – не важливо, якою мовою говорять, який пам’ятник стоїть на вулиці, якщо ця вулиця добре асфальтована й освітлена.
«Не можна сказати, що той, хто прийшов у «зелену» монобільшість, є ворогом народу, України чи проросійський. Однак для таких це, на жаль, не проблема, вони не розуміють всієї складності, не розуміють, чому це важливо, досі думають, що з минулим можна домовитися «десь посередині». Так не буває, потрібно ухвалювати різкі, іноді неприємні рішення. Дуже шкода, що українське суспільство вже дозріло, а українська влада в особі монобільшості – ще ні», – зазначив він.
Нагадаємо, що, за словами історика Воломира В'ятровича, у роки Другої світової війни українці були в тих арміях, які спричинилися до перемоги над нацизмом. Завдяки їм і відбулася перемога. Детальніше про те, як українцям насправді треба трактувати свою роль у Другій світовій війні, читайте в матеріалі.
Юлія Осим
