Чому в Україні триває підвищення цін на продукти харчування, чи зросте курс долара, що на це впливає, чому виник штучний дефіцит робочої сили – журналістка Tvoemisto.tv запитала в доктора економічних наук, професора кафедри підприємництва та екологічної експертизи товарів Інституту сталого розвитку ім. В’ячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка» Ростислава Слав’юка.

За даними Держстату в травні подорожчали продукти харчування. Анонсують, що майже на 30% зросте вартість хліба. В чому причина?

Важливим фактором, що впливає на ціни, є вартість енергоносіїв, таких як бензин, дизельне пальне, електроенергія та газ. Нагадаємо, що з 1 червня в Україні збільшилася вартість водопостачання й електроенергії.

Окрім того, на ціноутворення впливають знеструмлення. Навіть тимчасові значно ускладнюють роботу виробників. Це призводить до того, що бізнес змушений використовувати генератори, а електрика, вироблена ними, може коштувати до 20 гривень за кіловат, що значно дорожче за звичний тариф. Це підвищує собівартість виробництва і, відповідно, впливає на кінцеву ціну продукту. 

Читайте також: Які продукти на Львівщині подорожчали найбільше з початку року

На вартість імпортних товарів впливає курс долара. Це стосується всіх продуктів, які імпортують та використовують як основні або додаткові компоненти для виробництва інших товарів. Навіть невелике зростання курсу долара, бодай на гривню, миттєво призводить до підвищення цін на імпортні товари.

Отже, зростання курсу долара, подорожчання енергоресурсів, а також перебої з електропостачанням є ключовими факторами, які впливають на підвищення вартості продуктів харчування.

Читайте також. Черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів

Також на формування цін впливає сезонність. Наприклад, ціни на цукор, олію та інші продукти, які залежать від циклів виробництва, мають тенденцію до зростання, коли запаси торішнього врожаю вичерпуються, а новий ще не потрапив на ринок. У такий період бізнес часто підвищує ціни на залишки продукції, що логічно з погляду ринкової психології.

Коли ціни можуть стабілізуватися і що може цьому сприяти?

Стабілізація можлива, якщо курс долара залишиться відносно стабільним. Це дозволить імпортним харчовим продуктам та складовим для їх виробництва стабілізуватися в ціні. При збереженні поточного курсу ціни на ці товари можуть досягти певного балансу й залишатися на тому самому рівні.

Унаслідок зростання вартості пального, що підвищує собівартість продукції, очікується подальше підвищення цін на кінцеві товари, зокрема продукти харчування. Наприклад, через збільшення витрат на електроенергію та пальне було оголошене  майбутнє подорожчання хліба, оскільки виробники за таких умов не можуть зменшити його собівартість.

А як щодо цін на електроенергію? 

Вартість електроенергії також залежить від курсу долара, оскільки значну її частину можна імпортувати за валюту. Отже, при формуванні цін на електроенергію треба враховувати курс долара. 

Які основні чинники впливають вартість пального в Україні?

Вартість пального також прив'язана до курсу долара, оскільки Україна імпортує значну його частину. Зростання курсу долара автоматично підвищує ціни на пальне.

Що буде з доларом? 

Курс долара наразі не надто високий. У реальних умовах його можна вважати досить стабільним. Чому? Бо експорт аграрної продукції в нашій країні, особливо в попередньому та поточному роках, зазнав певних труднощів, але уряд вжив заходів, які дещо поліпшили ситуацію.

Коли виторг від експорту зерна та інших подібних продуктів не надходить у країну в потрібному обсязі, це негативно впливає на курс долара. Ситуація стабілізується, коли валютні надходження переважають над витратами на імпорт. 

До війни наша країна не мала позитивного сальдо (залишку) в зовнішньоекономічному обороті, тобто ми більше імпортували, ніж експортували. Це й впливало на курс долара. Якби не зовнішня допомога та інші фактори, курс долара був би набагато вищим. 

А чого очікувати восени?

Що стосується курсу долара, то цього року ситуація краща, ніж торік. Якщо в попередні роки уряд не впорався з регулюванням агропродукції, внаслідок чого почався тиск на валютний ринок, то цього року за умови виконання всіх запланованих заходів та хорошого врожаю валютний виторг має збільшитися і стати прозорішим.

Якщо так станеться, це позитивно вплине на курс долара. Очікується, що він суттєво не зросте, будуть хіба що незначні коливання. Основна загроза полягає в можливих проблемах із експортом, але є багато альтернативних шляхів. Та сама Румунія забезпечує надійні коридори для нашого експорту, також є можливість експортування через Чорне море, тому експорт має тривати, а валюта стабільно надходити. Це допоможе підтримувати курс гривні на прийнятному рівні.

Чи можна сказати, що зростання вартості електроенергії та пального підвищує вартість виробництва й логістики?

Так, можна. Це позначиться на зростанні собівартості, а отже, підвищаться й ціни. Я не стверджую, що це серйозно впливає, але доволі відчутно.

Тобто деякі види товарів можуть подорожчати на 10 відсотків, деякі – на один відсоток. Особливо швидко дорожчатимуть ті, виробництво яких сильно залежить від електроенергії. Ще один негативний аспект: якщо зменшиться допомога від наших партнерів, це може позначитися на курсі долара, що, натомість, вплине й на ціни.

Особливо відчують це пенсіонери, які вже не можуть дозволити собі купити, наприклад, польський сир, який подорожчав. 

Під час мобілізації спостерігається значний дефіцит робочої сили, особливо серед чоловіків. Розглядається можливість навчання жінок «чоловічих» професій. Як це може змінити ринок економіки?

Деякі статистичні дані вказують на те, що після першої реєстрації чоловіків мобілізаційного віку приблизно три мільйони з них ніде не працюють і не реєструються. Це досить серйозна цифра. Хочу звернути увагу на той факт, що частина чоловіків, які раніше працювали у великих компаніях, почали відмовлятися від своєї роботи, щоб уникнути мобілізації. Вони погодилися на умови, за яких отримуватимуть зарплату «в конвертах», офіційно не декларуючи своїх доходів. Це призвело до серйозних розбіжностей у відносинах між роботодавцями й працівниками. Наслідком цього є виникнення штучного дефіциту робочої сили, що потребує негайного врегулювання.

Представники окремих компаній зазначають, що станом на сьогодні на 32 вакансії припадають 30 резюме. Ситуація погіршилася не лише через мобілізацію, але й через недооцінку багатьма людьми необхідності регулярного реєстрування та сплати податків і внесків, що важливо для економічної стабільності країни. Тому розв'язання цієї проблеми потребує жорсткого механізму, відповідальності роботодавців, щоб забезпечити правильне функціонування системи сплати податків та зборів, а це ключове для підтримки країни в складний час.

Треба заборонити приймати на роботу працівників без офіційного оформлення. І починати цей процес варто з бізнесу. Однак в Україні є люди, які активно шукають роботу. Це триватиме незалежно від ситуації, оскільки ці люди мають бажання працювати й без урахування обставин.

Тобто люди хочуть працювати, але неофіційно?

Так, в Україні утворився великий прошарок людей, які не хочуть або не планують працювати офіційно. Проблема в тому, що мало хто воліє працювати повний робочий день, наприклад з 9:00 до 18:00. Немає бажання працювати на певних умовах, за певну зарплату, як це є в Польщі або Чехії. Парадоксально, але багато молодих людей, яким по 20–25 років, відмовляються від такої роботи, вважаючи, що їм достатньо працювати лише три-чотири години на день. Така ситуація виникла на тлі змін на ринку праці протягом останніх 20 років та розвитку тіньового сектору, де люди навчилися заробляти гроші завдяки різній мінімальній діяльності, яка не відповідає стандартам цивілізованого працевлаштування. Умови війни підсилюють цю проблему, і уряд повинен вжити заходів для її розв’язання.

Читайте також: Хто є найбільшим роботодавцем на Львівщині

Ба більше, тіньова економіка змусила людей шукати додаткові джерела доходу, такі як продаж автомобіля, перепродаж речей тощо. Вони вважають, що так можна заробити гроші без формального працевлаштування. Це вже певна культура, яка склалася в нашій країні, але в ситуації війни це стає проблемою, і уряд знову ж таки має зробити кроки для її вирішення. Вважаю, що в цей час важливо боротися з тіньовою економікою та незареєстрованою зайнятістю, яка в нас дуже поширена. Якщо ми це зробимо, ситуація на ринку праці почне змінюватися на краще.

Тобто теперішнім ключовим завданням є забезпечення жорсткого контролю за експортом і поверненням валютного виторгу. Торік майже 50% виторгу від експорту залишалися в тіні, що могло б призвести до зростання курсу долара на 30–40%. Однак Україна змогла втримати курс завдяки допомозі з-за кордону та стабілізаційним заходам.

Важливо продовжувати політику прозорого експорту, забезпечувати повернення валютного виторгу в Україну, а не виводити його в офшори. Це дозволить підтримувати стабільний курс валюти. Окрім зовнішньої допомоги та грантів, які сприяють стабілізації, основну роль повинні відігравати експорт і валютні надходження.

Уряд мусить жорстко контролювати цей процес, залучаючи митні й податкові органи. Інша проблема – тіньова економіка, яка в умовах війни має тенденцію до зростання. Бізнес часто уникає реєстрації та сплати податків, що створює тиск на національну валюту, податкову систему і бюджет.

Антоніна Костик

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

____________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.