![](/media/gallery/full/6/7/678995.jpg)
«Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
Yasno – найбільший в Україні покупець і продавець електроенергії та газу, скільки осіб у вас працює та які регіони охоплюєте?
У нашій компанії понад тисячу осіб. Ми обслуговуємо населення в Дніпрі, Києві та на Донеччині, постачаючи їх електроенергією та газом. Якщо говорити про бізнес, то працюємо по всій Україні, охоплюємо майже 120 тисяч клієнтів. У майже кожній області маємо офіси для обслуговування споживачів.
Чи є ваші офіси у Львові або в області?
Так, у Львові працює центр обслуговування клієнтів. Але ми тут ще не маємо споживачів, бо реформа не завершена і населення не може обирати собі постачальника. Сподіваюся, що колись у нас буде вільний ринок і ми зможемо працювати з будь-яким жителем України.
Чи експортуєте ви електроенергію?
Ні, бо ситуація в українській енергетиці складна. Спрямовуємо свою діяльність на локальний український ринок, імпортуємо електроенергію передусім своїм клієнтам під час знеструмлень.
Чи зазнала ваша компанія збитків під час великої війни?
Безперечно зазнала. Працюємо як усі, маємо дуже складну ситуацію, оскільки наші збитки пов'язані з неплатежами через війну. Втрата наших бізнес-клієнтів і об'єктів населення, які мігрують або ж не платять вчасно, призводить до значних фінансових втрат для нас.
Чому виникає дефіцит електроенергії?
Дефіцит електроенергії спричинений тим, що окупанти атакували значну частину генераційних об'єктів, спричинивши їх пошкодження: і теплових, і гідрогенераційних. Постраждали понад 80% генераційних потужностей. Від початку повномасштабного вторгнення ми мали можливість імпортувати електроенергію, і тепер держава та приватні компанії активно це роблять. Однак сумарної генерації та імпорту недостатньо для забезпечення рівня споживання, який маємо. В нас є два варіанти виходу – відновити пошкоджені генераційні потужності або використовувати графіки знеструмлення. Добра новина в тому, що це відбувається більш-менш планово. Але з огляду на перспективу це не на день, а точно до кінця наступного опалювального сезону.
Чому не вдається запобігати аварійним знеструмленням?
Аварійні знеструмлення завжди пов'язані з нагальною ситуацією, коли виникає екстрена поломка чи порушення в роботі мережі. Під час війни такі знеструмлення часто стають наслідком атак або пошкоджень об'єктів. Колегам досить складно це менеджерувати, загалом прогнозувати.
Чи можливий повний блекаут в Україні і скільки він може тривати?
Я завжди кажу, що теоретично все можливе. Однак, враховуючи базовий сценарій, не бачу стовідсоткового блекауту по всій Україні.
Що чекає на українців узимку?
Узимку точно не буде легше. Дефіцит електроенергії буде більшим, оскільки прийдуть холоди і дні стануть коротшими. Тобто дефіцит електроенергії буде не меншим, аніж зараз. А на скільки стане більшим, залежить від обсягу відновлення пошкоджених об'єктів. Про точні цифри можна буде говорити в серпні.
Як нам підготуватися до осінньо-зимового періоду?
Якщо мовиться про населення, то важливо готуватися, беручи до уваги свої житлові умови. Все залежить від конкретної ситуації. Ми повинні розглядати можливості автономності. Маю на увазі сонячні батареї, енергоефективність тощо. І якщо ми всі разом зменшимо споживання електроенергії на 20%, це допоможе зменшити дефіцит, який маємо. Цей аспект часто недооцінений. Наприклад, вимкнення двох лампочок може здатися малозначущим, але якщо це зроблять мільйони людей, це вже значна економія електроенергії.
Із яких країн надходить електроенергія в Україну?
У нас є два типи імпорту. Перший – так звана аварійна допомога, коли наша держава закуповує електроенергію на балансовому рівні в країн, які мають її надлишок. Другий тип імпорту – комерційний. Наприклад, компанія Yasno може купити електроенергію для своїх клієнтів залежно від стану ринку. Тут усе залежить від конкретної ситуації, конкретного дня і навіть години.
Що потрібно зробити державі, щоб урегулювати ситуацію з електропостачанням?
У нас є кілька напрямків. Перший – фізичний, коли потрібно робити дві речі: поширювати можливості фізичного імпорту, тобто розширювати максимальну зону, де ми можемо здійснювати імпорт, та інвестувати гроші і час, щоб зробити цю можливість ще більшою. Другий напрямок – відновлення пошкоджених об'єктів. З економічного погляду я підтримую спрощення умов і підвищення відповідності нашої законодавчої рамки європейським стандартам, оскільки це допоможе нам краще переживати будь-яку кризу.
Як зміниться вартість електроенергії впродовж року?
Якщо мовиться про вартість електроенергії, то вона змінюється щогодини і щомісяця. Україна проводить енергетичну реформу з 2019 року, і зараз ми маємо публічний ринок, де ціна електроенергії залежить від попиту та пропозиції. До обстрілів у 2024-му вартість електроенергії знижувалася, проте під час теперішніх обмежень зросла.
Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко заявив, що Україна відчуватиме дефіцит електроенергії наступні два роки. Чи це так?
Два роки – це значний період планування. Стартуємо з того, де ми є зараз. Наявність дефіциту очевидна. Чи залишиться дефіцит до кінця поточного року? Так, залишиться. Чи буде дефіцит на початку 2025 року? Так, буде. Яким видасться наступне літо, важко прогнозувати, оскільки головним чинником є не прогнози й відновлення, а влучання окупантів. Думаю, дефіцит електроенергії не зникне впродовж цього й наступного років.
Оптимістичний сценарій передбачає, що дефіцит залишиться на тому самому рівні, який маємо тепер, протягом усього року. Я вважаю, що він буде передусім у генерації, тоді нам доведеться пристосувати своє життя до графіків знеструмлення.
Скільки атак було на енергетичну систему України з початку 2024 року?
Російські окупанти здійснили за цей час 29 атак. Били по маневрологічних генераціях, що означає, що навіть якщо генерувальний блок справний, то його можуть відключити, якщо споживання зменшиться.
Наразі майже 85% маневрологічної генерації в Україні пошкоджені. Спостерігається дефіцит у системі енергопостачання, що становить 20–25% від наших потреб. І цей дефіцит буде тривалим. Тому варто очікувати не лише відсутності світла, але й відсутності тепла.
Як підготуватися бізнесу до знеструмлення?
По-перше, стати автономним (можливо, варто розглянути встановлення сонячних батарей, якщо є така можливість). По-друге, використовувати генератори (це залежить від виду бізнесу й моделі виробництва). По-третє, повернутися до енергоефективності (кожен офіс може зменшити споживання електроенергії на 20%).
А ще раджу скласти план, що робити, якщо виникатиме ситуація зі знеструмленням чотири дні поспіль або три чи кілька діб. Що саме потрібно придбати, щоб забезпечити роботу й пристосуватися до будь-якої обставини. Необхідно розуміти, що знеструмлення триватимуть впродовж усього року, їх може бути менше лише у вихідні.
Антоніна Костик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі