Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
Кілька років тому площа Двірцева у Львові змінила вигляд. Деякі рішення справді виправдані, проте залишаються питання доступності на зупинках до всіх видів громадського транспорту та, звісно ж, інклюзивності самого вокзалу. Оновлений вокзал, згідно з представленим проєктом, матиме ліфти, доступний вхід, перони, також керівництво залізниці працює над питанням встановлення ескалаторів, яке поки що вирішити неможливо.
«Як потрапити в будівлю вокзалу з площі? Зробити це можна через головний вхід лише по сходах, тому я би почав (реконструкцію, – Ред.) саме з цього, а тоді втілював рішення з перонами, ліфтами тощо», – сказав координатор програми Національної асамблеї людей з інвалідністю України «Безбар’єрна Україна» Ярослав Грибальський під час презентації проєкту реконструкції вокзалу 31 травня.
Сходи з головного входу вокзалу
На сайті «Укрзалізниці» зазначено, що для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення на вокзалах і станціях АТ «Укрзалізниця» створені належні умови для безперешкодного доступу до об’єктів залізничної інфраструктури: «облаштування місць та кімнат відпочинку, залів очікування, туалетних кімнат, квиткових кас, пандусів, кнопок виклику чергових працівників, камер схову, місць для паркування і забезпечення засобами навігації та орієнтування можна переглянути на інтерактивній мапі, перейшовши за посиланням».
Читайте також: Як планують змінити залізничний вокзал у Львові
Потрапити в будівлю залізничного вокзалу у Львові через головний вхід справді можна лише по сходах. Праворуч від нього за декілька метрів розташований ще один вхід, уже з пандусом, але при головному вході відповідного ознакування немає. Люди з валізами чи дитячими візками, не знаючи про пандус, самотужки підіймаються сходинками. Дуже важко тим, що на милицях, протезах, на колісних кріслах, із дитячими візками.
Вхід з пандусом
Водночас одразу при головному вході праворуч висить табличка з написом «Кнопка для виклику персоналу». Якщо є потреба, можна викликати когось на допомогу. Щоправда, на вокзалі просять попередити про це за годину до відправлення поїзда. Для цього треба звернутися до адміністратора в касу №26, що одразу при вході праворуч, або ж заповнити заявку на сайті.
Кнопка для виклику персоналу при головному вході
Знаки про укриття, ліфт і медпункт при головному вході
Вочевидь, про це знають не всі, але якщо виникає нагальна потреба допомогти людині добратися до поїзда, на поміч прийдуть або волонтери, або персонал залізниці, розповідає Tvoemisto.tv волонтер проєкту UZ Warming Centers Андріян Мозола, який від початку повномасштабного вторгнення допомагає тут людям, які не можуть обійтися без помочі сторонніх:
«Проблема є. Вже стільки часу не можуть зробити пандус при головному вході. Я волонтерю тут від початку повномасштабного вторгнення. З іншими волонтерами ходжу і перевіряю, чи потрібна комусь допомога. Часто люди з інвалідністю просять допомоги в перехожих. Добре було б зробити краще ознакування, адже навіть про один ліфт, який тут є, знають далеко не всі».
До слова, щоби потрапити до цього ліфта, треба пройти чи проїхати ліворуч від головного входу 15–20 метрів. Веде він, зі слів волонтера, на перший перон. Недалеко від ліфта є медпункт, на ньому – таблиця з локаціями об'єктів вокзалу для осіб з інвалідністю. Однак розташована вона теж подалі від головного входу.
Схема розташування об'єктів вокзалу для осіб з інвалідністю
Ліфт
Ще однією проблемою, вважає волонтер, є сходи, які ведуть від приміщення вокзалу до платформ. Вони стрімкі, ними неможливо пересуватися самотужки, наприклад на колісному кріслі.
«Укрзалізниця» розглядає питання ескалаторів, але складність їх встановлення на залізничному вокзалі полягає в тому, що будівля є пам’яткою архітектури. Існують ДБН (державні будівельні норми), які встановлюють відповідні нормативи: яка ширина повинна бути, щоб можна було встановити ескалатори, крім того, має бути відповідний прохід. Проте ідею з ескалаторами не відхиляють, працюватимуть над нею далі.
Сходи, які ведуть до платформ
Порівняно з Києвом, веде далі Андріян Мозола, наш залізничний вокзал гірше облаштований для людей з інвалідністю. Для прикладу, на головному вокзалі столиці від листопада 2023 року працюють нові ліфти для маломобільних людей. Розташовані вони на першому пероні, який є ключовим для найпопулярніших поїздів, і забезпечують легкий доступ до конкорса, який слугує переходом над коліями між Центральним та Південним вокзалами. Також тут є ескалатори, а перша платформа на одному рівні з поїздами.
Ескалатори на вокзалі у Києві / Фото: «ТиКиїв», Ігор Кузнєцов
До слова, «Укрзалізниця» обрала саме Львів одним із перших міст для втілення такого проєкту, бо через тутешній вокзал проходить чверть усього пасажиропотоку. Про це сказав голова правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» Євген Лященко під час презентації проєкту реконструкції 31 травня. Паралельно над доступністю працюють у Києві.
Із його слів, покращення доступності – це не тільки про людей на колісних кріслах чи людей з інвалідністю. Це і про матерів з дітьми, і про людей з валізами, і про людей старшого віку. Всі вони потребують комфортного обслуговування.
Читайте також: Як виглядала площа Двірцева в минулому
«Безбар'єрність має бути такою, яку ви навіть не помічатимете. Ми починали з проєктів, пов'язаних із рухомим складом та з нерухомою інфраструктурою. Більшість наших об'єктів нерухомого майна є пам'ятками культурної або історичної спадщини. Отже, це не просто щось перебудувати. Як сказано в законодавстві, це має бути реставрація», – пояснює керівник проєкту «Безбарʼєрна залізниця» Ярема Дуль.
Цього року впродовж кількох наступних місяців на вокзалах із найбільшим пасажиропотоком планують встановити 18 підіймальних платформ. Договір уже підписаний, триває постачання обладнання. Підіймальні платформи, які допомагатимуть людям потрапляти на перони, будуть і в одному з тунелів львівського вокзалу до моменту реконструкції.
Крім того, в межах реконструкції планують зробити доступним і головний вхід. Тут також перебудують високі перони, зокрема підвищать три з п'яти на один метр 10 сантиметрів. Ця висота відповідає стандартній висоті платформи сучасних поїздів, що має спростити посадку і висадку пасажирів.
Також на вокзалі встановлять ліфти, щоб маломобільні категорії людей могли безперешкодно дістатися до потягів: по три ліфти для кожного перону, створять нові кімнати відпочинку та реставрують тунелі. Цього року планують розробити проєктно-кошторисну документацію. У Львівській міськраді кажуть, що повну реконструкцію вокзалу зможуть розпочати в 2025 році. До цього необхідно оголосити тендер, виготовити проєкт і отримати всі дозволи на проведення робіт.
Переглянути повну презентацію проєкту можна за посиланням.
Водночас Ярема Дуль пояснює, що доступність потрібна не лише людям на колісних кріслах, наводячи приклад одного з проєктів, започаткованих «УЗ» торік: спеціальні планшети, на яких встановлена програма для пасажирів із вадами слуху. Програма дозволяє спілкуватися співробітникам вокзалу з пасажирами за допомогою української жестової мови. Для цього працівник звертається до перекладача через відеозв'язок, забезпечуючи комфортне спілкування без будь-яких бар'єрів. Таке практикують, зокрема, у Львові та Києві. Для цього треба звернутися в інформаційну зону, розташовану в головному залі.
Скористатися замовленням сервісів онлайн можна на сайті залізниці: є послуга із замовлення спеціального вагона, вокзального помічника, квитків для військовослужбовців тощо. Докладніше тут.
Додамо, що «Укрзалізниця» разом із експертами напрацьовує концепцію проєкту та шукає фінансування, сподіваючись залучити для втілення ідеї грантові кошти. Для реалізації за попередніми розрахунками знадобиться від трьох до п’яти років. І матиме вона кілька черг, щоби вокзал не припиняв приймати пасажирів.
Читайте також: Як виглядає з висоти площа Двірцева у Львові після реконструкції. Відео
Нагадаємо, що реконструкція самої площі Двірцевої біля залізничного вокзалу Львова та ремонт вулиці Чернівецької тривали протягом 2019–2020 років. У підсумку площа стала пішохідною, трамвайні платформи змістили ближче до вокзалу, облаштували нові безбар’єрні зупинки, а також створили громадський простір із фонтаном та рослинами.
Зупинки біля будівлі вокзалу справді стали безбар'єрними. Щоправда, це працює не з усім громадським транспортом, бо добратися сюди можна як новими низькопідлоговими трамваями «Електрон», так і старішими вагонами зі сходинками. Можливо, місту варто звернути на це увагу й створити, наприклад, покращені графіки курсування громадського транспорту, щоби можна було довідатися, коли саме та який транспорт прибуває. Тоді комфортне пересування до і з вокзалу стало б доступним абсолютно всім.
Софія Шавранська
Фото: Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
_____________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі