Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
Навіщо брати собаку на роботу
Тривале перебування на самоті може викликати у чотирилапих стрес, нудьгу і навіть депресію. Крім того, домашні тварини потребують регулярних годування, прогулянок та взаємодії з людьми для підтримки свого фізичного і психічного здоров’я.
Самотність може негативно вплинути на психічний стан домашніх тварин, спричиняючи тривогу з приводу розлуки, яка проявляється в постійному скавулінні та гавканні, а також у деструктивній поведінці.
Як розповіла в інтерв’ю Daily Mail досвідчена кінологиня Лорна Вінтер, цуценята вже через годину-дві, залишаючись наодинці, починають нудьгувати.
Допустимий час самотності для цуценят:
-
від 8 тижнів до 2 місяців – не більш ніж годину;
-
від 3 місяців – одну-дві години;
-
від 4 місяців — три-чотири години;
-
від 5 місяців — до п’яти годин.
Тому важливо проводити якомога більше часу зі своїми улюбленцями. Розширення dog-friendly просторів формує культуру відповідального ставлення до тварин. Люди стають більш свідомими про потреби своїх улюбленців та навчаються правильно доглядати за ними у громадських місцях. Це також позитивно впливає на психічне здоров'я людей: проведення часу з тваринами знижує рівень стресу, підвищує загальний рівень щастя та допомагає у боротьбі з тривожністю і депресією.
Як це – ходити на роботу із собакою?
«Ми маємо унікальну можливість змінити наявний стан речей. Ще років десять тому слово «зооактивіст» не було у широкому вжитку. Тепер є потужні громадські організації, які створюють тренди в цьому напрямку. Ще років десять тому вважалося цілком нормальним годувати собаку кістками та пускати кота на самовигулювання. Сьогодні ми замислюємося над якістю життя своєї тваринки: чому вона демонструє ті чи інші поведінкові особливості та як їй допомогти? За останні десять років кількість дверей із написом «Із тваринами не можна» зменшилася, а поїлка з водою біля входу в кафе влітку стала нормою. Зміни в культурі обов’язково ведуть до змін у інфраструктурі, побуті, повсякденних звичках. Тішимося, що суспільство поступово позбувається безглуздих рестрикцій і рухається в напрямку створення середовища підтримки та комфортної взаємодії», – пояснює директорка з управління репутацією та КСВ Kormotech Аліна Смишляк-Борода.
Оскільки компанія Kormotech дружня до тварин, її офіси пристосовані до їх комфортного перебування. Працівники знають, як дбати про затишок і поважати особистий простір чотирилапих, ставлять поїлки, мисочки, мають запасний повідець, гігієнічні пакетики. Мінімум ковроліну на підлозі та відповідні засоби гігієни, зокрема душ для миття лап і ветеринарна аптечка.
Фото: Kormotech
Домашні тварини – не лише члени родини, але й наші компаньйони. Офіси, дружні до собак, мають багато переваг порівняно з тими, де це ще не стало частиною корпоративної культури. Тварини допомагають долати стрес, краще зосереджуватися на виконанні завдань і налагоджувати стосунки з колегами.
«Ми розробили правила, які дають змогу щодня брати зі собою собаку на роботу. Організували опитування серед співробітників, влаштували спеціальні місця для тварин, забезпечили їх водою, а також пакетами для прибирання за ними. Склали інструкції з відповідною інформацією і почали комунікувати з іншими компаніями», – розповів директор з маркетингу та інновацій компанії Kormotech Ігор Блистів, який уже п’ять років ледь не щодня їздить на роботу зі своїм песиком Лакі.
Щодня в одному офісі компанії збираються як мінімум три-чотири собаки. Всі вони добре ладнають між собою, не бешкетують. П’ятирічний вест-хайленд-вайт-тер’єр Лакі має власний ритуал: щоранку обходить усі кабінети, вітається з командою і лише після цього вмощується на своє місце відпочинку біля робочого стола Ігоря.
Може здатися, що собаки заважатимуть у роботі, однак насправді майже половину робочого дня тварини спатимуть. Саме так проводить свій день майже трирічний пес Боба. Офіс Kormotech став для нього другим домом, тут він познайомився з керівницею служби візуальних комунікацій компанії Іванною Тирпич.
«Мій колега їздив волонтерити і забрав Бобу з Київської області. Привіз його відразу в офіс. Тут ми з ним і зустрілися вперше. Я одразу підготувала все, щоби собаці було комфортно в нас. Знала, що тварин важко привчити до громадського транспорту, для Боби дорога до офісу була випробуванням. Тому ще цуциком він часто їздив зі мною трамваєм. Так потроху звикав і тепер не стресує в транспорті, офісі чи інших громадських місцях», – запевняє співрозмовниця.
Важливо, щоби перший день песика в офісі минув якнайспокійніше, щоби цей досвід запам’ятався йому як позитивний.
Фото надані компанією Kormotech
В Україні традицію раз на рік брати улюбленців до офісу започаткував найбільший український виробник їжі для котів і собак Kormotech, під парасолькою власного преміального бренду Club 4 Paws. Вперше акцію провели у 2013-му у Львові.
Вже 12 років Kormotech та її бренд є амбасадорами культури рівноправного співіснування людей і тварин.
Компанія закликає офіси підтримати ініціативу dog-friendly по всій країні. Це стосується не лише виробників їжі чи аксесуарів для тварин. Традиція шириться Україною, вже понад 500 компаній і мереж, від IT до закладів громадського харчування, стали dog-friendly.
Kormotech змінює ставлення до тварин у країнах Східної Європи, перетворюючи їх із власності на повноцінних компаньйонів і членів родини. Для цього компанія реалізує низку соціальних ініціатив: безкоштовну гарячу лінію ветеринарної турботи Optimeal Expert 9100; школу підвищення кваліфікації для ветеринарів Optimeal Expert спільно з Всеукраїнською гільдією ветеринарів; платформу адопції Look 4 Paws та ініціативу з порятунку тварин, які постраждали від війни, Save Pets of Ukraine.
Як окремих петперентів, так і офіси компаній закликають долучитися до флешмобу в соціальних мережах 21 червня, розмістивши фотографію з песиком на робочому місці. Серед усіх учасників розіграють брендові подарункові бокси, які допоможуть офісам компаній щодня бути dog-friendly, а також потішать ласощами собак
Про умови флешмобу можна дізнатися, зайшовши на сторінку акції в Instagram.
Наталія Вареник
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Хочу купити квартиру у Львові. Що потрібно знати
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Там була гідна оплата, а що тут? Що заважає ветеранам повернутися до роботи
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові