![Фото: freepik](/media/gallery/full/1/3/1392.jpg)
Фото: freepik
Безконтактність наше все, або Як українцям жити в новій онлайн реальності
Після карантину, коли контакт з іншими людьми та предметами, міг стати загрозою зараження на Covid-19, онлайн торгівля стала новою реальністю і не лише українців. Частина спочивачів та компанії, які раніше і чути не хотіли про цей сегмент, змушені були його освоювати Про те як зміниться парадигма покупок, що відбувається у світі з ними і загалом – як українцям жити у новій реальності йшлося під час бізнес-сніданку Break West, який модерував його організатор Володимир Глащенков. Tvoemisto.tv, в студії якого і відбувся цей захід, відібрало найбільш цікаві тези спікерів.
Олег Пастущин - директор з розвитку Meest Group
Онлайн або «е-commerce» – не тільки торгівля, це набір різних бізнесів, які відбуваються в цифрі. Діджиталізація – це і доставка товару, реклама, інтернет-маркетинг, соцмережі.
В Україні до Covid-19 онлайн-продажі зростали у межах 30%, починаючи з 2017-2018 року. Перші два-три тижні під час карантину усі продажі зупинилися – у квітні падіння на 30%. Але потім щотижня ріст на 10-20% зростає. Люди зрозуміли, що обмеження колись закінчаться: потрібно йти далі, треба забезпечити якість свого життя.
Тенденції світу. Amazon, Alibaba, eBay – ці три гравці сумарно в світі забезпечили 60-65% усій продаж. Велика Британія – значний світовий постачальник в «e-commerce. Навіть брендів, які знаходяться за межами країни.
Три фактори, через які українці замовляють онлайн товар закордоном. Це ціна на відомий бренд, не можливість його купити на території проживання, швидкість доставки.
Навіть після виходу з карантину, щоби не відбулося у світі, глобальна тенденція можливості купити онлайн в будь-якій частині світу буде розвиватися.
Безконтактність – зараз стане нормою. Лідери ринку «е-commerce» ще до приходу товару дають можливість вибрати, як ти хочеш його отримати. Викликати кур’єра, чи отримати товар у пункті видачі чи локальному магазині. Ще безпечніше – поштомати.
Компанії не повинні боятися іновацій. Розробляються речі, щоб перший крок в онлайн можна було зробити легше, швидше і простіше. Мобільний телефон – зараз не лише зв'язок, це твій бізнес, «частина тіла».
Будь-який бізнес тепер повинен інтегруватися. На рівні «е-commerce», цифрових технологій. Швидка передача даних, отримання їх. Треба підтримувати комунікацію зі своїм клієнтом, партнерами не лише стандартними методами. Не зупинятися на обмеженнях.
Якщо правильно побудувати мережу можна отримати на ланцюжку доданої вартості своїх партнерів, клієнтів та платежі. Запорука успіху – наскільки успішно та безпечно ти зможеш їх під’єднати.
Олександр Овчарук - виконавчий директор напрямку електронного та роздрібного бізнесу Кредобанк
Ми не падаємо, ми летимо. Світ змінився. Велика кількість клієнтів вперше зробили покупки в «е-com». Карантин прискорив цей перший платіж. Люди почали змінювати свої звички. І після закінчення карантину відкату назад не буде.
Якщо бізнес – великий чи маленький, фінансовий чи логістичний – не усвідомить що світ уже змінився і не почне корегувати свої стратегії, тоді він не буде успішним.
Значно зросла кількість переказів з картки та карту. Починається інший світ грошових відносин. Не через звичайну торгівельну оплату. Такі перекази змінюють багато механізмів.
Загалом динаміка платежів за час карантину зменшилась. Люди скоротили споживання товарів і послуг, натомість сегмент платежів в «е-сommerce» в певних сегментах зріс – на 30%-50%. Особливо це стосується купівлі продуктів харчування.
Щодо юридичних осіб, то тут динаміка «скажена» – бізнес миттєво зрозумів, що необхідна онлайн присутність – навіть, якщо ти маєш супер команду, крутий офіс, виставковий центр. Це зміна моделі поведінки, споживання. Стежка у світле майбутнє.
Назар Тимошик – власник компанії UnderDefense
Якщо тебе немає онлайн, значить ти не існуєш. Це дуже жорстко, але це правда.
Компанії, які підуть в онлайн і доб’ються успіху, чекає інтернет-шахрайство. Їхній бізнес будуть завалювати і вимагати за розблокування гроші. Є приклад, коли один з клієнтів через зупинку бізнесу втратив за день 47 млн доларів.
Є помилкове враження, якщо ми живемо в «хмарних сервісах» як Amazon чи Google Cloud, то у нас все добре. Насправді це не так. Ти сам несеш відповідальність за свої дії. Це лише інший сервер, який знаходиться закордоном.
Вимагачі створюють умови, коли твій сервіс недоступний. Атака може тривати тиждень-два. Це все втрата репутації, прибутку. Але з «терористами» не домовляються. Інакше вони будуть приходити знову і знову. До того вимагачі між собою комунікують.
Це не лише втрата грошей, а ще й репутації. Вони можуть розмістити певний контент. А ще втрата персональних даних твоїх споживачі. Ти відповідальний за тих людей, які довірили тобі свої дані.
Компанії дбають про кібербезпеку ще й через те, що хочуть мати лейбл, незалежний аудит, який будуть показувати усім клієнтам, будувати довірені відносини з ними. Це також важливо при продажі свого бізнесу. Адже у нас є процеси і вони солідні з точки зору кібербезпеки.
Часто найбільша проблема в компанії – це власники бізнесу, які використовують один пароль на всю систему. Найпростіша легальна можливість входу для шахраїв. На одній з фірм компрометація відбулась через бухгалтера, який був неуважний.
Учіть людей кібербезпеки, це як гігієна при коронавірусі, коли треба мити руки. Для прикладу, коли прилітає пошта, то насамперед треба подумати, чи знаю я цю людину, чи можу їй довіряти. Не економте на людях та на фахівцях.
Дуже важливо як ми комунікуємо зі світом. Інформація за секунди шириться і люди швидше вірять, ніж перевіряють факти. Часто може бути дезінформація. Потрібно знати, як швидко поширити в маси те, що такого не було. А якщо сталося, то поінформувати громадськість, що ми працюємо над вирішенням проблеми.
У США у час коронавірусу найбільше атакують госпіталі та фармацевтичні компанії і намагаються витягнути технологію виготовлення вакцини. Йдеться про інтелектуальну власність, якою теж торгують і яку треба захищати.
Вибір Твого міста
- Хочу купити квартиру у Львові. Що потрібно знати
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Там була гідна оплата, а що тут? Що заважає ветеранам повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»