фото івана станіславського/твоє місто
Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
Кримінал через Будинок вчених
Львівська обласна прокуратура вимагає повернути приміщення Будинку вчених у спільну власність громад області. Там кажуть, що будівля, яка до 2005 року була комунальною, перейшла у приватну власність Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України незаконно. Будинок вчених належить до списку пам’яток, що не підлягають приватизації.
Заступник керівника Галицької окружної прокуратури Львова Віталій Дубас каже, що під час дослідження справи щодо приватизації в порядку цивільного судочинства зареєстрували ще й кримінальне провадження за фактом дій посадовця Галицької районної адміністрації Львова. Там видали розпорядження про передачу в приватну власність Будинку вчених на початку 2000-их.
«Зараз триває досудове розслідування за фактом видачі розпорядження про передачу приміщення в приватну власність. Якраз перевіряємо всі обставини, встановлюємо осіб, які можуть бути причетні до цього», – каже він.
І додає, що провадження відбувається за фактом службової недбалості. Тобто людина, видаючи розпорядження, належним чином не проаналізувала законодавство, не перевірила документів, які їй надала сторона, що хотіла отримати Будинок вчених у приватну власність. Більше сказати Віталій Дубас нічого не може, бо триває досудове розслідування, але запевняє, що правоохоронці виявили незаконну схему приватизації.
Нині цей об’єкт під арештом, а в прокуратурі повідомляють, що профспілки намагаються оскаржити таке рішення.
«Ніякої махінації ніхто не робив»
Власником Будинку вчених є Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України. Її керівниця Марія Яцейко ці судові справи і дослідження приватизації, яка відбулася майже двадцять років тому, вважає інтригами і наклепами. Мовляв, комусь припала до душі відреставрована пам’ятка.
«Будинок вчених працює, він слугує містянам і приїжджим, науковцям, людям з освіти. Є таке право власності на громадську організацію. Це ж не Яцейко собі приватизувала. Право приватної власності, а в свідоцтві так і написано, оформлене на Львівську обласну організацію профспілки працівників освіти і науки України. Мене дивує, чому ставлять під сумнів усі документи. Ніякої махінації ніхто не робив, нам видали документ про право власності, і ми працюємо, утримуємо, платимо за землю, фінансуємо, реставруємо. Не знаю, може, комусь дуже сподобався наш будинок», – розповідає вона.
Читайте також: Гурт Kalush відзняв кліп на «Стефанію» у львівському Будинку вчених
Зі слів Марії Яцейко, Будинок вчених заробляє сам на себе. Там працює близько десяти людей, відбуваються різні офіційні та приватні події. У час коронавірусу було складно, і тоді профспілки виділяли гроші на зарплату працівникам.
«Утримання, реставрація, ремонт – це все наші кошти. Нам ніхто нічого не давав, а будівлю треба було реставрувати», – пояснює вона.
В управлінні майном спільної власності Львівської обласної ради кажуть, що якщо приміщення все ж таки перейде до них, у власність громад області, то лише депутати обласної ради вирішуватимуть, що з ним буде: чи здаватимуть його в оренду, чи продадуть, чи використовуватимуть для проведення спеціальних заходів.
Почалося все з «голодної туси»
Правоохоронці не приховують, що зацікавилися Будинком вчених після скандалу, який виник через те, що 27 листопада, коли в Україні відзначали День пам’яті жертв голодоморів, блогер із Чернівців Олексій Заліско святкував у ньому день народження. Цю гучну вечірку назвали в соцмережах «голодною тусою». На ній зібралися блогери-мільйонники зі всієї України. Відтак користувачі соцмереж почали висловлювати обурення з приводу цього святкування в день скорботи за мільйонами жертв штучно створеного голоду.
Водночас у Будинку вчених в коментарі Tvoemisto.tv повідомили, що домовлялися із замовником про відзначення «звичайного» дня народження, угода була підписана з івент-агенцією, і пообіцяли посилити критерії вибору тих, кому здаватимуть приміщення в оренду.
Після цього 29 листопада міська комісія ТЕБ і НС вирішила закрити Будинок вчених через порушення карантинних вимог, і після цього інциденту в ньому заборонили проводити розважальні заходи в жалобні та поминальні дні.
Читайте також: Як у Будинку вчених пояснили інцидент із блогерською вечіркою у скорботний день
Вранці 3 грудня різко погіршився стан тодішнього директора Будинку вчених Романа Славітича: у нього зупинилося серце, і він знепритомнів у приміщенні міської ради. Чоловік прийшов туди на розмову з першим заступником міського голови Львова Андрієм Москаленком.
На сайті Будинку вчених зазначено, що основна діяльність структури полягає у здачі приміщень в оренду для різних заходів і святкувань. В ньому проводять конференції, з’їзди, форуми, орендують для приватних забав, весіль та фотосесій. До речі, для першого заступника міського голови Львова Андрія Москаленка з дружиною кілька років тому там провели весільну церемонію. Зателефонувавши на номер, вказаний на сайті Будинку вчених, можна дізнатися розцінки. Tvoemisto.tv довідалося, що оренда приміщення на годину фотосесії обійдеться в 1000 гривень, а для весільної забави – в 4000 за годину.
«Ми здаємо все приміщення в оренду, не один зал. Воно велике, його треба опалювати. Всі збираються у загальному холі, а якщо є музика чи танці, то в центральному залі», – пояснюють працівники.
Крім того, належить подбати про кейтеринг. Зокрема, можна звернутися до ресторану, який працює в цій будівлі – «Fellner & Helmer – ресторація шляхетної кухні». Його відкрили після ребрендингу в 2018 році. Тоді Тvoemisto.tv вдалося поспілкуватися з керівницею закладу Інною Яцейко. Це невістка Марії Яцейко, керівниці Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України. Інна Яцейко брала участь в телешоу «Пекельна кухня» і є власницею кейтерингової компанії.
За даними Держпродспоживслужби за 2020 рік, ФОП Інна Яцейко ще провадила діяльність на вулиці Листопадового Чину, 6. Але через те, що реєстри тепер закриті, перевірити інформацію складно.
Історія Будинку вчених
Скандали та інтриги довкола цієї будівлі не є чимось новим. Їй уже 124 роки. Львівський Будинок вчених будувала фірма «Фельнер і Гельмер» (бюро австро-угорських будівельних магнатів) у 1897-1898 роках. Проєкт будівлі розробили віденські архітектори, які працювали над проєктом одеської Опери. Будівля зведена в стилі псевдобароко. Із 1918 до 1939 року тут було Національне аристократичне казино. Донині це приміщення зберегло дух розкоші світського салону кінця ХІХ століття. Львів’яни люблять розповідати історії про азартних містян, які вчиняли самогубство, програвшись до нитки.
Інтер’єр будівлі використовували для зйомок багатьох фільмів.
Із 1948 року тут діє Будинок вчених, а до 1953-го чотири кімнати на першому поверсі займало Львівське відділення Спілки архітекторів України. У вересні 1953 року під час проведення пленуму з планування і забудови міст західних областей України через несправність електропроводки спалахнула пожежа, що завдала значної шкоди будівлі, і після цього Спілку архітекторів виселили з неї.
Вікторія Савіцька
Фото Івана Станіславського/Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Хочу купити квартиру у Львові. Що потрібно знати
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Там була гідна оплата, а що тут? Що заважає ветеранам повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»