Фото: Freepik
Як працює та чи дієве донорство плазми крові при коронавірусі
У Центрі легеневого здоров’я, що на вулиці Зеленій у Львові, у реанімації рятують сімейну лікарку, яка заразилась коронавірусом, імовірно, під час прийому пацієнтів. Захворів також її чоловік та інші члени родини. Її рідні шукають людину, яка перехворіла на Covid-19 приблизно 2-3 місяці тому, аби вона стала донором плазми крові, що містить антитіла. Про те, що це за метод лікування хворих на Covid-19, наскільки він дієвий та чи варто на нього покладатись, Tvoemisto.tv розповів завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії ЦЛЗ В’ячеслав Бондар.
В'ячеслав Бондар з пацієнтом. Фото: ЦЛЗ
Як виглядає процедура?
Кров для лікування хворих на Covid-19 відбирають у донорів так само, як і в усіх інших випадках, єдине, що тут донор мав перехворіти на коронавірус приблизно 2-3 місяці тому і в його крові мають міститись імуноглобуліни G. Потім із цієї крові виділяють плазму (компонент крові) і у дозі 150-200 мл вводять пацієнту, який потребує лікування.
В’ячеслав Бондар розповідає, що ще на початках епідемії у ЦЛЗ випробували цей метод на двох пацієнтах, які перебували у критичному стані. Обидвоє – одужали. Пацієнтам у стані середньої важкості не варто робити цю процедуру, бо «навіщо ускладнювати лікування, коли все йде добре». Жінка, для якої шукають донора тепер, за словами анестезіолога, у вкрай важкому стані. Переливання їй зроблять, але не тому, що це – панацея і гарантує одужання, а тому, що у важких випадках використовують усі способи.
«Не варто думати, що це повноцінна замісна терапія, тому що доза плазми і, відповідно, антитіл у ній, дуже мала – цього недостатньо. Скоріше за все, цей метод працює інакше: у якийсь момент введені антитіла стимулюють імунну систему хворої людини. Я ставлюсь до цього методу скептично. Хоч шкоди він не завдасть, але і допоможе навряд», – каже лікар.
Читайте також: Чому на Львівщині найбільше хворих медиків з-поміж інших областей України
Завідувач відділенням додає, що цей метод лікування не включений у національний протокол лікування хворих на Covid-19, як у США чи в деяких країнах Європи. Але лікарі можуть використовувати його поза протоколом: у документі вказаний мінімум, нижче за який не можна опуститись, а от максимум – не встановлений. Протокол – це дорожня карта із пунктом призначення у вигляді одужання.
«Є ситуації, коли вже край. Як можна тоді вчинити? Використовувати все. Хто його знає, як воно повернеться. Крім лікування, напевно, ще є доля і Бог», – каже В’ячеслав Бондар і додає, що бачив за ці кілька місяців найрізноманітніші випадки як несподіваного одужання, так і раптової смерті.
Водночас він наголошує, що метод лікування плазмою не вартий сенсаційності, з якою про нього пишуть.
«Уявіть це так. Ви п’єте чай із 5-ма грамами цукру. Чи зробить це якусь погоду в енергетичному обміні організму за день? Ні, абсолютно. Хоча на деякий час дасть приплив енергії. Якби ви додали у чай добову дозу калорій, то протягом доби могли б не їсти і не пити. Але у склянку чаю неможливо додати добову дозу калорій. Так само і тут», – каже В’ячеслав Бондар.
Утім, додає лікар, введені з плазмою антитіла можуть, імовірно, включити процес синтезу антитіл у власному організмі пацієнта.
«Наприклад, на фронті є 10 тисяч військових. І приїжджають п’ятеро спецпризначенців. Це може призвести до перелому, а може і ні, якщо групу ліквідують», – проводить аналогії лікар.
Та достовірних даних про те, як на організм впливає цей метод насправді, говорить анестезіолог, наразі не мають навіть такі країни-гіганти у науковому плані, як США і Китай.
Командна робота
Будь-яке лікування є комплексним, наголошує лікар. Особливо, коли ідеться про хворих на Covid-19.
«Ми ж лікуємо не «чистий» Covid-19 – поки людина потрапить до нас, вона вже днів з 10 хворіє удома, лікується сама. За цей час вірус вже зробив свою чорну справу – уразив легені. Вірус не зацікавлений у загибелі господаря, йому потрібні клітини господаря, щоб використовувати білки, енергію, завдяки яким він розмножується лавиноподібно і запускає цитокіновий шторм (надмірну імунну відповідь організму – ред.). До того приєднується вторинна бактерійна флора. На цьому фоні імунна система дестабілізована. Легені виключаються з процесу газообміну. Тому це не одна проблема, а комплекс, що потребує такого ж комплексного лікування», – пояснює В’ячеслав Бондар.
Читайте також: Вражені Covid-19 легені помітні неозброєним оком. Паталогоанатом про те, що показує розтин інфікованих
«Тому не вірте, якщо почуєте, що хтось винайшов чудодійний препарат від коронавірусу», – додає лікар.
В’ячеслав Бондар розповідає про командну роботу ліків, коли будь-яке введення в курс лікування препарату має доповнювати інші медикаменти і в жодному разі не нейтралізувати або нівелювати їхню дію. Плазма, каже він, не нівелює дію інших препаратів.
«Якщо підібрати добру команду і ще є резерви в організмі, то буде позитивний результат. Якщо команда нездала, не спрацьована, то, на жаль, ні», – ділиться лікар.
Маска і дистанція можуть врятувати від потреби в донорі
В’ячеслав Бондар під час розмови неодноразово наголошує на тому, що коронавірусна хвороба – невивчена, мінлива і непередбачувана. Уберегти від неї, говорить він, допоможе дотримання простих правил – носіння маски, дистанція та гігієна рук.
«Краще виконувати прості правила, ніж потім шукати лікування. Немає панацеї, навіть противірусного конкретного немає. Навіть той «Ремдесивір» у досить великому відсотку випадків просто не діє. Окрім того, він дуже дорогий. Та й найсуперовіше лікування не допоможе, якщо орган знищений», – каже анестезіолог і радить за перших ознак захворювання звертатись до фахівця.
Також він нагадує, що попереду – осінь і чотири штаму грипу, тож радить не економити на вакцинації та не сподіватись, що цибуля і горілка з перцем порятують.
«Ми у 2009 році (коли була епідемія свинячого грипу – ред.) надивились на такі варіанти самолікування, що й не опишеш, люди просто чарівники. Чомусь, коли є дорога машина, то людина ніколи не лізе в мотор, а шукає найкращого майстра, не шкодує грошей. Коли корова захворіла – теж ведуть до ветеринара і сумлінно дотримуються приписів. А коли саму хапає хвороба, то людина дивиться в інтернеті, як лікуватись», – говорить В’ячеслав Бондар.
Читайте також: Портрет хворого на Covid-19. Що змінилось на Львівщині
Він також зазначає, що, за його спостереженнями, за час пандемії коронавірус «помолодшав» – частіше стали хворіти люди у віці 28-35 років, особливо, якщо мають надлишкову вагу чи інші порушення здоров’я.
Хоч панацеї у вигляді ліків чи методів лікування Covid-19 немає, каже В’ячеслав Бондар, та нею може стати дотримання правил безпеки.
«У вихідні проїжджав через одне з приміських сіл – так бамкало весіллє, що я одразу зрозумів, що скоро буде з десяток нових пацієнтів», – додає лікар.
Олександра Бодняк
Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
-
у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- Хочу купити квартиру у Львові. Що потрібно знати
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Там була гідна оплата, а що тут? Що заважає ветеранам повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»