![Фото: Фотографії старого Львова](/media/gallery/full/2/3/234526.png)
Фото: Фотографії старого Львова
Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
Храм святого Миколая у Львові є практично сучасником нашого міста. Його звели у замково-оборонному комплексі в межах великої конструкції, бо йшлося про Високий Замок, оборонні мури і храм, який належав до княжої резиденції. Час його створення достеменно не відомо, але знаємо, що в середині 13 століття він вже існував. Очевидно, що воно пов’язане із заснуванням самого міста, пояснює Tvoemisto.tv історик і директор наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Василь Кметь.
Храм відігравав особливу роль, як в історії Львова, так і в єпархії, бо в різні історичні епохи він зберігав статус княжого. Навіть коли у 16 столітті відновили Галицько-Львівську єпархію з центром у вигляді Собору св. Юра, то Миколаївська церква вважалася надзвичайно авторитетною, і намісником Львівської єпархії призначали саме священника Церкви Миколая. Траплялися навіть такі курйози, коли одного разу єпископ призначив намісником настоятеля іншого храму, що викликало непорозуміння.
Традиція вшанування святого Миколая в Україні дуже давня, але є один важливий династичний момент. Князя Володимира Великого хрестив його патріарх Ніколаус, а хрещеним ім'ям його було Василій. Так, молитовним іменем князя Володимира було Микола.
«Коли дослідження фресок, графіті і Софії Київської дозволило дослідникам довести те, що Софія Київська насправді заснована не за Ярослава, а за Володимира. Це пояснило те, чому саме святі Василій та Миколай дуже часто зустрічаються у зображеннях поруч», – каже він.
У 16-17 столітті як намісницький центр Церква була важливим осередком духовного життя. Ми бачимо, як відбувалися пожертви на храм, зокрема іконостас виготовив один із найвідоміших львівських митців того часу Микола Петрахнович-Мороховський, який був зятем і правонаступником іконописця Федора Сеньковича. До цього часу із іконостасу збереглася лише намісна ікона Богородиці Одигітрії, її відреставрували у 2013 році.
У 18 столітті церква пережила певні перебудови, адже після пожеж і руйнувань кінця 17 століття довелося перебудувати склепіння і на центральній арці маємо згадку про те, що у квітні 1701 року завершили реконструкцію.
Очевидно, що після цього іншого вигляду набула дзвіниця, бо якщо раніше це був купол з дзвоном, то зараз дзвіниця опинилася в комплесі самої вежі храму.
«Первісне зображення храму можемо також побачити на гравюрі Івана Глинського, який у 1667 році зробив гравюру для требника з ілюстрацією чину похорону. На ньому зображення процесії, яка рухається до церкви Миколая на тлі львівського пейзажу із Ратушею, Успенською церквою і Латинським катедральним собором», – пояснює Василь Кметь.
Одним із найцінніших зразків іконографії Святого Миколая в інтер’єрі можна побачити кіот, де законсервована найстаріша зі збережених у Львові хоругв. Вона орієнтовно належить до 1760-х років, на ній зображено лико святителя Миколая у первісній версії. В інтер’єрі храму також дуже гарно оздоблений вівтар. На ньому – сюжет, який нав’язує до давніх українських храмів: зображення євхаристії, коли Христос причащає апостолів, які стоять з обох боків престолу.
У 20 столітті храм знаменувався тим, що його прикрашали відомі люди. Зокрема, кіот, який донині зберігся у храмі, є роботою митця Василя Рябенюка. У 50-х роках 20 століття історію храму знаменували розписи видатного іконописця і художника Карла Звіринського. Не можна було тоді робити це офіційно, тому священники пробували у певний спосіб пояснювати, для чого потрібна реставрація. Зараз там модель розписів, що є у храмі, не завжди з вдалими реконструкціями і реставраторськими втручаннями, але в основі лежать якраз розписи Звіринського.
У храмі також є давня колекція нотних рукописів. На початку 20 століття у церкві навіть відбувалися репетиції хору Духовної семінарії. Унікальною його пам’яткою храму є образ Покрови Пресвятої Богородиці у притворі початку 17 століття, де замість постатей візантійського імператора та імператриці можна побачити українську королівську родину. Так виглядає чи не найдавніше іконографічне зображення української княжої родини.
Анна Чистякова
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- Ростислав Антимис: «Зробіть рік контракту, люди бояться рабства»
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Із передової в офіс? Що потрібно ветеранам, щоби повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік