![](/media/gallery/full/3/3/3333333333333333_b2eac.jpg)
«Наші люди й зараз спалюють суху траву». Як це працювати надзвичайником під час карантину
Tvoemisto.tv поспілкувалося зі старшим лейтенантом служби цивільного захисту, начальником караулу Олегом Мундзиняком про те, як його життя і роботу змінив карантин, пов'язаний з коронавірусом.
«Чи змінилось щось у моїй роботі від початку карантину – зовні нічого. Ми так само працюємо кожну третю добу, так само виїжджаємо на гасіння пожеж, допомагаємо людям.
Загалом, у нас той же особливий режим, що й всюди: проведено інструктаж щодо правил особистої гігієни, встановлено дозатори з засобами дезінфекції, частіше проводиться прибирання приміщень.
Режим роботи може змінитись за умови оголошення надзвичайної ситуації. Але у такому випадку буде надано додаткові інструкції і ми будемо працювати згідно з ними.
Найперше, що може бути введено, це додаткові караули, тобто збільшення працівників на чергуванні. Загалом ми готові до будь-якого розвитку ситуації», - каже надзвичайник.
На жаль, каже він, заходи, вжиті у період карантину не полегшили, а навпаки ускладнили роботу:
«Чимало наших працівників зараз мають труднощі з тим, як добиратись на службу. Багато наших хлопців доїжджають з інших міст та з районів, а зараз, зі скасуванням приміського транспорту – це проблема. Але ми намагаємось знайти вихід з ситуації, організовуємось, щоби разом доїжджати приватним транспортом».
За його словами, люди, які б мали перед лицем страшної небезпеки, не створювати зайвих проблем, поводяться часто все так же безвідповільно як і раніше.
Читайте також: «Я ніби пів життя прожила». Як це працювати в аптеці під час карантину
«На жаль, нічого не змінилось і в наших людях. Останнім часом вже традиційно збільшилась кількість підпалів сухої трави. Як ми не намагаємось працювати з населенням, до чого долучається ще й поліція і Церква – нічого не допомагає. Але такі виклики відволікають від основної роботи і часом ми мусимо замість швидкого реагування на пожежу у когось вдома, мчати на ліквідацію чиєїсь злочинної недбалості чи злого наміру», - відзначив рятувальник.
Події, пов’язані з карантином, поки що не торкнулись безпосередньо караулу Олега. До виконння завдання залучені інші підрозділи. Зокрема, розбито намет біля пункту пропуску у Краковці, де люди, які поки не можуть добратись додому, мають можливість зігрітись і попити гарячий чай. Також водії автобусів допомагають доставляти людей з кордону. Впродовж 17-18 березня вони з пункту перепуску у Раві-Руській привезли близько 600 пасажирів до Львова.
З тих прикладів, які відомі з інших областей, до роботи в період карантину вже залучався підрозділ хіміків, який обробляв дезінфекторами приміщення і транспорт та місця скупчення людей.
На випадок залучення його караулу до роботи з людьми, які мають підозру на коронавірус, то за робробленим алгоритмом, вони виконуватимуть свою свою ділянку, а інші фахівці – свою.
«Наприклад, якщо людина, яку сусіди бачили хворою, декілька днів не виходить з дому, тоді нас залучають до відкривання дверей, або проникнення через вікно. У цьому випадку у операції беруть участь також працівники поліції та медики. Ми маємо провести проникнення, а далі працюють інші служби. Відзначу, що у нас чітко пропрацьовані алгоритми співпраці з ними. Як, скажімо, при замінуванні, не має значення до кого звернулись з повідомленням – відразу є система оповіщення і залучення усіх потрібних фахівців.
Читайте також: Як у Львові змінюється кількість пацієнтів з підозрою на коронавірус. Онлайн-трансляція
Такі ж схеми зараз пропрацьовуються і на випадок особливих ситуацій з коронавірусом. Їх щодень підказує нам досвід та події, що розвиваються. Дещо, звісно ж, можна брати і з закордонних зразків, але насправді там інша структура роботи надзвичайників, то ж можемо її хіба адаптувати до своїх реалій».
Щодо спецобладнання на випадок роботи з зараженими коронавірусом, то надзвичайник каже, що і так при будь-якій пожежі працюють у спецобладнанні: це і комбінезон і маска для дихання і балони з киснем. Тому в таких випадках їм нічого додаткового не треба, а при роботах у співпраці з іншими службами, безпосереднього контакту з хворими у них не передбачено. А якщо ж доведеться працювати у потенційно заражених ділянках, то тоді залучаються відповідні фахівці-надзвичайники, які мають відповідний спецодяг.
Богдан Білан
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Хочу купити квартиру у Львові. Що потрібно знати
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Там була гідна оплата, а що тут? Що заважає ветеранам повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»