Добре, що ще метеорит не впав. Власник «ФайнаBerry» про цьогорічний врожай
Полунична ферма «ФайнаBerry», яку кілька років тому біля Львова створив Микола Стецьків, теж відчула на собі дискомфорт від карантину. Однак ще більше на врожай вплинула негода, яка вирувала на Львівщині останнім часом. Про страхи перед невідомим, постійне прагнення до вдосконалення та нові ідеї для розвитку господарства Tvoemisto.tv розповідає колишній будівельник, боєць АТО, а нині успішний фермер Микола Стецьків.
Про нові ціни, але незмінний попит
Уже з початком карантину через коронавірус на фермі «ФайнаBerry» зрозуміли, що слід шукати різні варіанти того, як зменшити ціну на продукцію так, аби люди могли собі дозволити купувати її навіть в період кризи. Тоді думки були різними, зізнається власник господарства, але з часом найгірші з них розвіялися.
«Не буду лукавити, що було страшно. Ми уявляли, що впаде платоспроможність людей, що вони не зможуть купувати стільки полуниці, скільки раніше. Та виявилося, що навіть коли цього року ціна полуниці була вдвічі вища, люди все одно купували її», – каже він.
Власник господарства розповідає, що клієнти ще за два місяці до початку сезону почали запитувати про те, чи вже є врожай. Попит був незмінний і дуже високий, а ціна нікого не злякала. І, окрім постійних клієнтів, до ферми в час карантину прийшли й нові.
«Кредитів не даємо, бо всі помруть…»
А от на що суттєво вплинула ситуація з пандемією, то на те, що для господарства не погодили важливий кредит.
«Він мав дозволити нам закупити деякі садибні матеріали, що би пришвидшили появу ягоди. Аргументація кредитної структури була така: «Кредитів не даємо, бо всі помруть». HoReCa йде в забуття, все падає. Це було дуже смішно чути. Вони думали, що я вузько працюю лише з ресторанами, хоча потім вже почав пояснювати, що ми обрали три варіанти продажу ягід», – розповідає чоловік.
Окрім співпраці з ресторанами та кафе, куди відправляють ягоди «ФайнаBerrу», є ще два напрямки – доставка додому кожного клієнта та «Збери собі сам» з акцентом на внутрішній туризм. Доставка, яка цьогоріч стала настільки популярною та досі залишається актуальною, за словами Миколи Стецьківа, тут є класичним видом діяльності, нею стабільно користуються протягом останніх двох років. Під це і виділили машину, до чого теж помалу готувалися.
Щодо внутрішнього туризму, який теж популяризує господарство, то відбою від охочих приїхати і зібрати ягоду самостійно, навіть у час карантину, немає.
«Минулого року у нас був аншлаг, а зараз, коли зовнішній туризм недоступний, в нас нема відбою від людей, число бажаючих виросло в рази, всі шукають щось поблизу Львова, хочуть приїхати, подивитися. Тобто нам не довелося шукати шляхи переформатування роботи, ми розглянули різні фактори, форс-мажори і пішли широким фронтом на реалізацію ягоди», – каже він.
Не так завадив коронавірус, як негода
Коронавірус не став надто незвичним моментом для господарства, оскільки тут і так працювали з доставкою, а людей можна було б приймати у себе просто неба, на свіжому повітрі, де легко зберігати соціальну дистанцію.
Однак через морози та сильні зливи весною і в червні «ФайнаBerry» працює нині виключно на доставку. Її передплатило близько трьохсот клієнтів, а середній чек – 15-20 кг на людину. Погода, за словами Миколи Стецьківа, була не найлагіднішою, і багато попередніх замовлень досі залишаються незакритими.
«Морози і дощі не дають розвиватися рослинам. Мороз забрав 60% раннього урожаю, от з 12 на 13 травня він був всю ніч, а таке рослинам дуже складно пережити. Ці збитки понесли не тільки ми, а й всі, тому ягода була настільки дорогою, її ж практично не було», – каже він.
Після морозу пішли дощі і грози: одних било градом, інших заливало водою, продовжує фермер. Це не давало нормально розвивати рослини. Так, ягоди були на ринку до двох тижнів, черешня, вишня в тому числі теж.
«Усе або померзло, або поїли птахи, щось потріскало і вже мало нетоварний вигляд. Загалом усі стихії цього року вплинули на врожай, єдине, що ще не впав метеорит, на який всі чекають (сміється)», – додає чоловік.
Клієнти ферми дуже хочуть приїхати, зізнається Микола Стецьків, і вже не пригадує, скільком сотням довелося відмовити в телефонному режимі, а ще на сайті та в соцмережах.
«Люди з нетерпінням чекають повідомлення в нас на Фейсбуку, що ми нарешті запрошуємо всіх приїхати. В нас такі клієнти, що ставляться до коронавірусу, як попередники до іспанки (найбільша за смертністю пандемія грипу за всю історію людства, – ред.) після Першої світової війни. Від нього нікуди не сховаєшся, а припиняти жити та обмежувати себе в чомусь не хочуть. Тим паче у нас поле, є куди розійтися», – розповідає він.
Минулого року, пригадує, в такий час на полі могло бути до 250-300 людей на день, тобто гектар увесь був зайнятий клієнтами.
Про плани на наступний рік
Нині на господарстві охопили майже все, що планували. Єдине, що залишилося, – це переробка ягід. І якраз найближчим часом хочуть зробити так, аби львівські господині витрачали менше часу на кухні, а більше могли насолоджуватися готовим замовленням.
«Ті ж самі ягоди ми плануємо переробляти і подавати в іншому вже вигляді. Не цього року точно, тому що всі кошти вже зреалізовані, тому сподіваємося ще на серпневий-вересневий урожай і що нам це дозволить погода. Ну і мріємо повернути людей до нас на поле, дуже хочемо, щоби вони приїхали і відродили в пам’яті ті моменти, коли збирали полуницю власноруч», – додає чоловік.
Зараз на фермі є тільки суниця та полуниця в резерві, а у вересні планують посадити те, що хотіли ще весною – лохину, ожину, малину.
Окрім цього, уже відкритим є більше поле «ФайнаBerry», де зростає 4 000 саджанців лаванди. Восени тут, поруч із Давидовом, у селі Гончари, хочуть висадити ще 4 000 саджанців. Наразі, каже Микола Стецьків, поле відкрите для ознайомлення, проте з наступного року його будуть використовувати як атракційну зону, зокрема там можна буде проводити фотосесії.
Про нові виклики та потребу фермерства в підтримці
Чоловік каже, що такий складний рік, який триває зараз, не можна ігнорувати. Він навпаки має стати добрим поштовхом до вдосконалення, розвитку нових вмінь.
«Наступного разу в нас будуть нові виклики, тому треба готувати свої території, площі земель, захищати максимально своє фермерство. Я завжди озвучую проблеми багатьох фермерів загалом, адже фермерству потрібна допомога. Від граду нам необхідні сітки, від морозу – теплиці, від посухи – контрольовані системи зрошення. На це потрібна допомога влади, кредити. Хочу, щоби в нас було якомога більше професійних фермерів, які створювали би здорову конкуренцію на ринку, показували якісну продукцію», – наголошує Микола Стецьків.
Якість, за його словами, – це вхідний квиток на ринок, який залишається незаповненим і досі.
Ольга Коваль
Фото із Фейсбуку ферми та Миколи Стецьківа
«Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою УКУ реалізовують проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- Ростислав Антимис: «Зробіть рік контракту, люди бояться рабства»
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Із передової в офіс? Що потрібно ветеранам, щоби повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік