![](/media/gallery/full/i/m/img_8071.jpeg)
Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
Зараз Ганні Косів було б 46, але у травні мине вже три роки, відколи вона померла унаслідок раку, з яким боролася значну частину життя. Писанкарка походить із відомої львівської родини Косівих: батько Михайло Косів – мистецтвознавець та політик, мама Марія – журналістка, а брат Василь – доктор мистецтвознавства.
Ганна Косів стала кандидаткою філологічних наук і захистила дисертацію «Віра Річ: творчий портрет перекладача». Також була членкинею товариства «Віра і світло», що опікується людьми з інвалідністю.
Рідні жінки згадують, що вона була надзвичайно скромною і, водночас, наполегливою у праці, а свою хворобу, що вперше прийшла до Ганни Косів, коли їй було 26 років, переносила стійко. Аби відсторонитись від болю, жінка взялась до писанкарства. Сьогодні з її доробком можна познайомитись у збірці «Писанки Ганни Косів», що вийшла друком у 2016 році.
Срібні візерунки на червоному фоні, дерева життя, золоті лінії, новаторське поєднання кольорів і створення абсолютно нових узорів на основі трипільської культури належать руці незвичної писанкарки.
Українські візерунки на писанках є різноманітними, та найчастіше майстри використовували зображення зірок, сонця та хреста, також рослинні мотиви. На основі стародавніх взорів Ганна Косів творила зовсім нові, з подихом сучасного мислення.
Про символічне значення писанок, їх створення, авторське бачення та особливості Tvoemisto.tv розповів чоловік писанкарки Юрій Підлісний.
З глечиків на писанки
Перші спроби писання писанок в Ганни були ще в дитинстві, але професійно вона почала займатися писанкарством в часі важкої хвороби, наприкінці 2014-го року, згадує Юрій Підлісний.
«Щоб якось змінити обстановку, вона вдалася до написання писанок. Ганні на очі потрапила двотомна «Енциклопедія Трипільської цивілізації». І ці орнаменти, які були на трипільських глечиках, надихнули її на стилізацію та інтерпретацію на своїх писанках», – розповідає він.
Читайте також: У Львові презентують книгу писанкарки Ганни Косів
Писанки Ганни Косів є абсолютно авторською інтерпретацією давнього українського мистецтва. З одного боку, можна побачити на них традиційне мистецтво, а з іншого – підхід, що більше ніде не зустрінеш.
«Спершу можна побачити на цих писанках трипільські орнаменти. Однак, вони також схожі на малюнки Якова Гніздовського, який раніше представляв дерева. Попри це, в Ганнусі вийшло щось дуже оригінальне», – розповідає чоловік писанкарки.
На інших писанках Ганни Косів можна також віднайти і зовсім інші мотиви, як-от дерево життя. Також можна побачити дерева життя у вигляді багатьох крапочок, а є такі, що Ганна з чоловіком жартома називали «паркетною кладкою», каже Юрій Підлісний. І це все – власна інтерпретація авторки.
Юрій Підлісний розповідає, що дружині настільки подобалися дерева життя, що вона вирішила перенести їх на футболки та еко-торби.
Також авторка зробила серію писанок з сірою колористикою. Це дуже авторський підхід, оскільки це були спроби з чорного кольору зробити срібний.
Читайте також: У Львові для потребуючих готують святковий обід. Як долучитися
Є деякі малюнки у вигляді спіралей на червоному фоні, що символізують нескінченність. Основним у створенні писанок майстринею були спроби поєднання різних кольорів. Жінка експериментувала.
За словами Юрія Підлісного, робота Ганни над писанками нагадувала написання ікон.
«Перед тим була молитва, вона налаштовувалася на малювання. Іноді дуже довго виношувала ідею малюнку. Спочатку малювала олівчиком на папері, а тоді переносила на яйце, коли бачила, що вдалося», – розповідає Юрій Підлісний.
В кожну писанку авторка вкладала різні значення та символи, збірки цих писанок допомагають збережегти українські традиції і водночас переносять у неповторний світ авторки.
Софія Шавранська
Фото зі збірки "Писанки Ганни Косів: трипільські мотиви" та з інернет-газети "Збруч"
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- Ростислав Антимис: «Зробіть рік контракту, люди бояться рабства»
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Із передової в офіс? Що потрібно ветеранам, щоби повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік