Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
Tvoemisto.tv побувало в Моршині, щоби розповісти, як тут живеться зараз та як планують розвивати містечко, в якому раніше полюбляли відпочивати й оздоровлюватися росіяни.
«Тут є «золота» моршинська ропа, по яку приїжджало пів світу і яка чистить увесь організм: печінку – від шлаків, жовчевий міхур – від застою жовчі, а ще нормалізує травлення, має потужний жовчогінний ефект, лікує панкреатит і є профілактикою діабету II типу», – пояснює головна лікарка одного із найстаріших санаторіїв у Моршині «Мармуровий палац» Валентина Майдан. Вона працює тут понад 18 років.
Ропу з Моршина експортували до США, Англії, Італії, Румунії
Моршинські джерела як засіб для лікування органів травлення почали використовувати з XIX століття. Перший лікувальний сезон із відкриттям «Закладу для лікування грудних захворювань» почався в 1878 році. Джерела очищували, впорядковували, воду з мінеральних джерел почали застосовувати для ванн. Так Моршин став бальнеогрязевим курортом і швидко здобув популярність. У рекламних проспектах, що виходили перед Першою світовою війною, курорт називали «Галицьким СПА» і «Галицьким Карлсбадом», а моршинську ропу експортували до США, Англії, Італії, Румунії та до інших країн.
У 1930-ому на курорті збудували водолікарню, грязелікарню, інгаляторій та бювет мінеральних вод – так званий «Грибок», який став символом міста. В 1935 році за проєктом Мар’яна Нікодемовича Товариство галицьких лікарів спорудило ще один символ Моршина – «Курортний дім», відомий нині як санаторій «Мармуровий палац».
Джерельна вода та екологічно чистий парк
Місто побудоване так, що одна частина є житловим масивом з будинками, приватними садибами, а в другій розташовані санаторії, де мешкають туристи. У Моршині є два дитсадки, одна школа-ліцей, лікарня, бібліотека та будинок культури, але не комунальний, а в приватній власності санаторію «Моршинкурорт».
Курорт може похвалитися двома родовищами мінеральних вод – Моршинським та Нинівським. Загалом у Моршинській ОТГ є сім санаторіїв. При цьому п’ять у самому місті та ще два поза його межами. Серед санаторіїв, що в місті: «Аркадія», «Мармуровий палац», «Моршинкурорт» (він об’єднує ще 5 оздоровниць – «Лаванда», «Світанок», «Черемош», «Перлина Прикарпаття» та лікувально-діагностичний центр – Ред.), «Моршинський» і «Моршин-Прикордонник». Діють тут 17 готельно-оздоровчих комплексів. І все це у невеликому містечку, яке можна обійти пішки за 15-20 хвилин.
З початку повномасштабного вторгнення росії тимчасовий прихисток тут дали майже 10 тисячам ВПО. Зараз у Моршині до 2,5 тисячі переселенців. Деякі з них тут вже осіли, придбали квартири. Однокімнатне помешкання коштує майже 30 тисяч доларів. Безкоштовне житло надали деякі санаторії, як-от «Моршинкурорт», проте живуть тут і ті, що спроможні самі винайняти помешкання. Більшість переселенців, які є в Моршині, зі сходу України, хоча були і з центральної частини. Проте вони вже майже усі повернулися до столиці.
«Наш дім там, тут ми тимчасово. Але тут гарно, тихо. Перебувати з дітьми – саме те», – каже 30-річна з вигляду жінка із Запоріжжя, яка гуляє з дитиною у візочку.
Головна принада – парк. Це екологічно чиста зона, яку в 2013 році реконструювали за грантові європейські кошти. Ідемо парковою алеєю до бетонного містка, під яким тече джерельна вода, є бювет, а трохи далі видніється старий бювет «Грибочок». Зараз він не діє, хоча його, які і всю довколишню територію, реконструювали. Тепер це невід’ємний атрибут міста, його, можна сказати, візитівка. Коли парк відновлювали, навколо старого бювету створили амфітеатр, де тепер проводять концерти, вистави та нічні кінопокази.
Сюди полюбляли приїздити росіяни
Війна, а перед тим спалах коронавірусу дуже вплинули на кількість туристів. Майже шеститисячний Моршин може прийняти одночасно три з половиною тисячі гостей. За рік у кращі часи, тобто до пандемії коронавірусу та війни, відвідувачів було понад 30 тисяч. Відтак ця кількість поступово зменшувалася. Колись до Моршина полюбляли приїздити росіяни. Наприклад, у 2013 році, за даними Моршинської міської ради, тут відпочивало 2 тисячі осіб із росії. Але їх у рази поменшало в 2014-ому, коли росія напала на Україну. Тепер узагалі немає, портрет туриста суттєво змінився.
Сюди їдуть переважно сорокарічні, щоби лікувати нирки, цукровий діабет, усунути проблеми в роботі шлунково-кишкового тракту або ж ускладнення після коронавірусу. Є тут і програма постковідного відновлення.
До речі, як і навесні 2021 року, коли в курортному містечку провели експеримент і вакцинували майже 90% населення, унаслідок чого зменшили кількість хворих майже до нуля, тут на коронавірус не хворіють. Через велику кількість вакцинованих, тепер уже бустерними дозами, впродовж двох місяців у Моршині не зафіксували жодного випадку цієї хвороби, хоча в решті міст Львівщини і в самому Львові кількість хворих зростає.
Унікальні джерела Моршина
Відомий Моршин і своїми джерелами. Їх тут три – №1, №6 та №4. В останньому, що біля нового бювету, можна набрати води в пластикові пляшки. Саме це й робить з десяток людей. У шестилітрові баклажки набирають воду пані Ганна з чоловіком. Вони з Луцька. Жінка має проблеми з жовчевим міхуром. Каже, що тут не вперше. Вода в джерелі Божої Матері (№4) прісна, слабомінералізована, містить багато розчиненого кисню і відома як природна столова вода «Моршинська». В ній не утворюється осад, тож її можна пити хоч щодня, варити на ній страви. Ця вода безкоштовна і у вільному доступі цілодобово. Вода, яку набирають з джерела, лікувальна (має легку сечогінну дію, її часто призначають при порушенні обміну речовин, хронічних захворюваннях нирок, сечовивідних шляхів – Ред.) впродовж однієї-двох діб. Відтак її властивості втрачаються.
У бюветі, що поруч, вода вже розбавлена до потрібного стану. Зайшовши досередини, можна побачити конструкції з краниками. Кожному відпочивальнику, який приїхав сюди оздоровитися, видають пластикову картку або браслет, у який вмонтовані дані про кількість та концентрацію води, яку він має випити. Датчик зчитує інформацію, відпочивальник ставить склянку, і в неї наливається певна кількість води. Ця вода тепла й зі специфічним присмаком. Якщо часто пити її без призначення лікаря або ж перевищити концентрацію, можна нашкодити своєму здоров’ю.
Однак просто приїхати і набрати води з цього бювету, як і з будь-якого іншого, не дозволяється – лише з джерела. Натомість у місті можна купити пляшку ропи: це та ж сама лікувальна вода, але концентрована, бо її видобули з-під землі. Півлітрова пляшка ропи коштує 150 гривень, але її вистачить як мінімум на курс лікування. Зазвичай цю воду розбавляють у пропорції одна чайна ложка на літр.
Інші два джерела – №1 і №6 – на околиці Моршина. Із джерела №1 «Боніфацій» тече хлоридно-сульфатно-натрієво-магнієва вода. Її призначають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту з пониженою секреторною функцією. А з джерела №6 – сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієва вода. Її призначають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту на фоні зниженої, нормальної та підвищеної секреторної функції шлунка. Набрати цих вод самостійно неможливо. На етапі видобування вони надходять до санаторних бюветів або ж їх розливають у пляшки і продають. Це та ж сама ропа. Лікувальну воду в Моршині п’ють по-різному, залежно від захворювання. Однак треба спочатку пройти огляд у лікаря, здати потрібні аналізи і лише потім отримати призначення.
«Є усталена думка, що тут «совдепія». Але тепер це далеко не так…»
Один із найстаріших санаторіїв у Моршині – «Мармуровий палац». Коридори тут просторі, стіни і стелі високі, перший поверх майже весь облицьований мармуровими плитами. Санаторій заповнений на 70%. Є тут і туристи, і внутрішньо переміщені особи. Раніше сюди часто приїздили азербайджанці, білоруси, росіяни.
Головна лікарка санаторію розповідає, що лікувальне відновлення передбачає дієти, руханку і вживання мінеральної води. Показує бювет, розташований всередині приміщення. Із кранів тече вода з джерела №6 – саме та, по яку приїздили туристи з інших країн. Лікарка розповідає, що в ідеалі курс лікування становить 21 день, але більшість відпочивальників залишаються на не більш ніж два тижні, продовжують пити заздалегідь придбану лікувальну воду вдома.
«Сульфат магнезії накопичується в організмі за 21 день. І ще тривалий час наша вода має «пам’ять». Але якщо не маєте змоги взяти тривалу відпустку чи маєте обмежений бюджет, радимо цю воду пити вдома», – каже Валентина Майдан і додає: аби ефект був постійний, пацієнти мусять приїжджати в Моршин двічі на рік хоча б на 14 днів.
Відпочивальники, як правило, набирають і п’ють лікувальні води не зі склянок, а з куманців. Це, як пояснює лікарка, для того, щоби не псувалася зубна емаль. Цю воду треба пити малесенькими ковтками, повільно. Головна лікарка санаторію каже, що якщо до війни люди їхали сюди задля профілактики захворювань, то тепер для лікування тих чи тих недуг.
«Моршин не дуже відомий, і не лише в світі, а й в Україні. Є усталена думка, що тут «совдепія». Але тепер це далеко не так: у нас можна якісно й ефективно лікуватися та оздоровлюватися за сучасними методиками. Навіть після війни ми орієнтуватимемося на українців, адже заслуговуємо на гідний відпочинок і лікування», – розповідає нам генеральний директор готельно-оздоровчого комплексу «Святий Шарбель» Андрій Мисів.
У час війни тут відкрили ще одне приміщення на майже 300 місць. Директор каже, що зріс попит, тому ризикнули. Основними відвідувачами комплексу є жителі Львова, Івано-Франківська, Рівного, Луцька, дещо менше киян і запоріжців.
Зберегти джерела
Моршин може стати першим курортом державного значення на Львівщині. Зараз в Україні є шість таких курортів: Куяльник (Одеська область), Миргород (Полтавська область), Скадовськ (Херсонська область), Хмільник (Вінницька область), Слов’янськ (Донецька область), Бердянськ (Запорізька область). Окрім того, постановою ВРУ від 2005 року курортом державного значення оголошений курорт Саки в АР Крим.
Міський голова Моршина Руслан Ільницький пояснив у коментарі Tvoemisto.tv, що насамперед це допоможе захистити джерела:
«Нам, як курорту державного значення, держава гарантує їх збереження, захищає від забруднення та стежить за раціональним використанням. Це важливо і для містян, і для туристів, бо вони матимуть підтвердження того, що сюди безпечно їздити, а також інвесторів, які допомагатимуть розвиватися курорту.
Ольга Шведа
Фото: Твоє місто, Іван Станіславський
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
______________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- Ростислав Антимис: «Зробіть рік контракту, люди бояться рабства»
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Із передової в офіс? Що потрібно ветеранам, щоби повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік